Способи відтворення власних назв в українському перекладі романтичної прози: лінгвокультурний аспект

Abstract

Статтю присвячено питанням відтворення власних назв в українському перекладі роману Еріка Сіґала ‘Love story’. Нерідко переклад трактують як конфронтацію культур, у результаті якої риси вихідної або цільової культури будуть домінувати у кінцевому тексті. Відповідно, стратегії форенізації та доместикації націлені на збереження характеристик вихідної культури або цільової культури в тексті перекладу. Досягнення балансу між цими стратегіями є однією з найбільш важливих вимог адекватності перекладу. Стаття має на меті скласифікувати способи відтворення власних назв (антропоніми та топоніми) українською мовою у межах стратегій форенізації та доместикації. Дослідження виконувалось в декілька етапів. Перш за все, зроблено добір паралельних текстових фрагментів з власними назвами з вихідного та цільового текстів. На цьому етапі ідентифіковані способи перекладу власних назв за допомогою порівняльного методу, перекладознавчого аналізу, методики накладання структури художнього перекладу на структуру оригіналу. На другому етапі способи та прийоми відтворення власних назв скласифіковано на основі методу таксономії. Виокремлені прийоми співвіднесено з тактиками збереження, заміни та вилучення ономастичних реалій. На третьому етапі узагальнено результати розвідки та сформульовано її подальші перспективи. Результати дослідження свідчать про те, що тактика збереження власної назви включають транскодування, що є проявом форенізації. Комбінування описового перекладу, натуралізації, прямого відповідника з транскодуванням демонструє одночасне застосування стратегій форенізації та доместикації та має на меті наблизити онім до цільового читача. Тактика збереження власної назви представлена калькуванням. У руслі стратегії форенізації використовується прийом генералізації для заміни менш популярного американського топоніму більш відомим українськомовному читачеві. Заміна вихідної власної назви через використання декількох прийомів перекладу одночасно, серед яких утворення оказіоналізму, додавання, гіперонімічний переклад, дослівний переклад реалізують комбінацію стратегій доместикації та форенізації. Вилучення оніму свідчить про його факультативність для розуміння контексту.

The article is devoted to the issues of the proper names rendering in Ukrainian translations of the novel ‘Love story’ by Eric Segal. Translation is often interpreted as a confrontation of cultures, as a result of which either the features of the source or target culture will dominate the final text. Achieving a balance between these strategies is one of the most important requirements for translation adequacy. The article aims to classify the ways of reproducing proper names (anthroponyms and toponyms) in Ukrainian within the strategies of foreignization and domestication. The study was carried out in several stages. First of all, there were selected parallel text fragments with the proper names from the source and target texts. At this stage, the techniques of proper names translation were identified with the help of comparative method, translational analysis, and technique of overlaying the structure of the literary translation on the structure of the original. At the second stage the method of taxonomy was used to classify the ways and techniques of proper names rendering. The singled out techniques were correlated with the tactics of preserving, replacing, or omitting onomastic realia. The third stage summarized the research results and formulates its further perspective. The research proves that one of the ways of preserving proper names includes transcoding, which is a manifestation of foreignization. The combination of descriptive translation, naturalization, direct equivalent with transcoding demonstrates the simultaneous application of foreignization and domestication strategies and aims to bring the onym closer to the target reader. The tactic of preservation of the proper name is represented by calque. In line with the strategy of foreignization, the technique of generalization is used to replace a less popular American toponym with the one which is more familiar to the Ukrainian reader. The replacement of the source proper name through the simultaneous use of several translation techniques such as the formation of occasionalism, addition, hyperonymic translation, direct equivalent or implement the combination of foreignization and domestication strategies. Omission of the proper name signals its optional character in understanding the context.