Methods of translating culture-specific lexical items

Abstract

Interactions between different cultures can often result in misunderstandings because every linguistic or national group has its own unique customs, value systems, and ways of classifying the world, which may differ greatly. Cultural differences create significant obstacles for individuals who mediate between cultures, particularly translators. Based on this idea, the authors argue that translation is an act of cross-cultural communication that enables engagement between various cultures. Interlingual translation facilitates communication across linguistic divides, but it also requires overcoming cultural disparities inherent in language. The study investigates the translation of culture-specific items (CSIs) selected from the Ukrainian version of the novel “Музей покинутих секретів” by Oksana Zabuzhko and its English translation “The Museum of Abandoned Secrets”. Employing a qualitative methodology, the researchers focus on identifying culture-specific itemsand assessing the translator Nina Shevchuk-Murray’s strategies used to convey the cultural essence of the original text to an English-speaking audience. The analysis reveals a range of the employed translation methods, including transference, naturalization, cultural equivalent, functional equivalent, descriptive equivalent, componential analysis, synonymy, throughtranslation, shifts, modulation, compensation,recognized translation, and paraphrase. The research conclusions emphasize that the translator’s choices are influenced by various linguistic, contextual, and cultural factors. Key considerations include the nature of the source text, the expectations of the target languagerecipients, and the necessity of preserving the cultural integrity of the novel while ensuring that the translation remains accessible for the target reader. The findings suggest that the translation of culture-specific items is a process that requires taking into account fidelity to the original work along with the need for clarity in the target language. The results of comparative analysis of the source and target texts prompt the authors of the article to highlight the complexities inherent in translating culture-specific items and the significance of contextual meanings and social connotations.

Взаємодія між різними культурами часто призводить до непорозумінь, оскільки кожна мовна чи національна спільнота має свої унікальні звичаї, системи цінностей та способи класифікації світу, які можуть значно відрізнятися. Культурні відмінності становлять суттєві труднощі для тих, хто виступає посередниками між культурами, зокрема для перекладачів. Виходячи з цієї ідеї, автори статті зауважують, що переклад є актом міжкультурної комунікації, який сприяє взаємодії між різними культурами. Міжмовний переклад сприяє комунікації крізь мовні бар’єри, але він також вимагає подолання культурних відмінностей, притаманних мові. У дослідженні проаналізовано переклад одиниць, що відображають культурну специфіку, відібраних з українського тексту роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та його англійського перекладу «TheMuseumofAbandonedSecrets». Послуговуючись методологією якісного аналізу, автори зосереджуються на виявленні культурно-специфічних елементів та оцінці стратегій, вжитих перекладачкою Ніною Шевчук-Мюррей у процесі відтворення культурної сутності оригінального тексту для англомовної аудиторії. Аналіз виявив низку використаних перекладачкою методів перекладу, серед яких трансференція, натуралізація, культурний еквівалент, функціональний еквівалент, описовий еквівалент, компонентний аналіз, синонімія, калькування, транспозиція, модуляція, компенсація, визнаний переклад та перефразування. Висновки дослідження свідчать, що вибір перекладача залежить від різних лінгвістичних, контекстуальних і культурних чинників. Серед основних факторів – характер вихідного тексту, очікування реципієнтів цільової мови, а також необхідність збереження культурної цілісності роману і водночас забезпечення доступності перекладу для цільової аудиторії. Отримані результати свідчать про те, що переклад культурно-специфічних елементів є процесом, який вимагає врахування вірності оригіналу поряд з необхідністю забезпечення зрозумілості перекладу цільовою мовою. Результати порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу дали змогу авторам статті звернути увагу на складнощі, притаманні перекладу лексичних одиниць, що відображають культурну специфіку, а також на важливість контекстуальних значень та соціальних конотацій.