Відтворення стилістичних засобів вираження емоцій у дитячій літературі (на матеріалі серії творів Джефа Кінні «Щоденник слабака» та її українських перекладів)

Abstract

У статті проаналізовано стилістичний аспект перекладу популярної дитячої серії романів Джефа Кінні «Щоденник слабака», а саме відтворення емоцій персонажів. Зокрема, розглядаються методи та прийоми, застосовані українськими перекладачами для адекватної передачі лексичних та синтаксичних стилістичних засобів: розмовної лексики, сленгу, фамільяризмів та ідіоматичних виразів, повторів та паралелізмів, які в сукупності сприяють створенню емоційного резонансу автора та читачів. Емотивні засоби є невід'ємною частиною дитячої літератури, а їх правильне відтворення у перекладі є ключовим для збереження емоційного впливу та автентичності твору. Особлива увага приділяється труднощам, з якими стикнулися перекладачі, а також аналізу конкретних перекладацьких рішень та стратегій, які дозволили подолати мовні та культурні бар'єри, зберігаючи при цьому унікальний авторський стиль та атмосферу оригінальних творів. Увага приділяється також вивченню методів збереження рівноцінного емоційного впливу на цільову аудиторію тексту оригіналу та перекладу. Було виявлено, що контекстуальна заміна, калькування та еквівалентний відповідник є ефективними методами для збереження емотивності. Адекватність перекладу оцінювалася на основі здатності зберегти емоційний колорит та вплив оригіналу, і було встановлено, що застосовані рішення здебільшого відповідають цій вимозі. Дослідження доводить необхідність застосування прагматичної адаптації культурно-специфічних елементів, гумору, гри слів та ідіом для українського контексту. Також особливе значення надається адаптації специфічних реалій життя, які можуть бути маловідомими або зовсім відсутніми в молодіжній українській культурі. Прагматична адаптація виявляється у доборі адаптивних перекладацьких стратегій, спрямованих на забезпечення кращого розуміння й сприйняття перекладу його реципієнтами. Перекладач має володіти прагматичною компетенцією, яка відіграє ключову роль у передачі всіх нюансів емотивного аспекту дитячої літератури, зокрема збереженню рівня емоційності, його посиленню або послабленню. У статті також розглянуто засоби стилістичної лексики та синтаксису, які є специфічними для відтворення емотивності у дитячій та підлітковій літературі.

The article analyzes the stylistic aspect of translating Jeff Kinney's popular children's book series “Diary of a Wimpy Kid” in terms of conveying the characters' emotions. Specifically, it examines the methods and techniques used by Ukrainian translators to adequately convey lexical and syntactic stylistic devices, such as colloquial vocabulary, slang, familiar expressions, idiomatic phrases, repetitions, and parallelisms, which collectively contribute to creating an emotional resonance between the author and readers. It was found that contextual substitution, calculation and equivalent substitution are effective methods for preserving emotivity. The adequacy of the translation was assessed on the basis of its property to retain the emotional coloring and its impact on the reader. The strategies applied mainly meet this requirement. Particular attention is paid to the challenges faced by the translators, as well as to the analysis of specific translation decisions and strategies that helped overcome linguistic and cultural barriers while preserving the unique author’s style and atmosphere of the original works. The article also investigates the methods of maintaining equivalent emotional impact on the target audience of both the original and the translated text. The study shows the necessity of pragmatic adaptation of culturally specific elements, humor, pun, and idioms for the Ukrainian context. Special importance is also given to the adaptation of specific realia that may be unfamiliar or entirely absent in Ukrainian culture. Pragmatic adaptation is revealed in the selection of adaptive translation strategies aimed at ensuring the best understanding and acceptance of its translation by recipients. Translators must have pragmatic competence, which plays a key role in conveying all the nuances of the emotive aspect of children's literature, while preserving the level of emotionality, as well as making it stronger or weaker. Furthermore, the article considers the stylistic lexical and syntactic means characteristic of conveying emotivity in children's and juvenile literature.