Пропозиційно-диктумний тип мотивації назв птахів у німецькій та українській мовах

Abstract

Стаття присвячена одному із типів мотивації у назвах птахів, а саме пропозиційно-диктумному. Орнітоніми мають глибоку змістовну наповненість, є важливими засобами декодування мовної картини світу німецького та українського етносів. Для порівняльного аналізу обрано дві мови – німецьку та українську. Найважливішими мотивами для такого типу мотивації є голос птаха, його зовнішній вигляд, місце гніздування та особливості поведінки. В орнітонімах поєднана внутрішня семантика назв птахів із фрагментами знань про позначуване, базуючись на логічно-психокогнітивних структурах етносвідомості. Дослідження виконано у ключі сучасного лінгвістичного напрямку, а саме когнітивної ономасіології, тобто створення назв птахів розглядається з позицій етнотворчості, об’єктивних та суб’єктивних факторів. У дослідження не включені ті назви, які перейняли мотиваційну основу від латинської наукової назви, бо це не сприятиме увиразненню національного характеру номінації. Деякі назви на сьогодні рідковживані, проте саме вони є свідченням ексклюзивного характеру етносу, вираженого у його креативному потенціалі у називанні рослин, птахів, топонімічних об’єктів тощо. Основними мотивемами у назвах птахів є іменники, проте серед мотивів виявлено також дієслова на позначення звучання та руху, серед прикметників найчастіше використані назви кольорів. Серед мотивів номінації виокремлюємо такі тематичні групи як голос, зовнішній вигляд, колір, місце проживання, час, харчування, особливості поведінки. Мотивація на основі голосу здійснюється на базі звуконаслідування та відтворення окремих звуків. У зовнішньому вигляді акцентовані окремі частини тіла птаха, також використано порівняння на основі предметів одягу. Найбільш розгалуженою є тематична група за особливостями поведінка, яка включає спосіб життя та активність, рухливість, шлюбний період, полювання, форму гнізда тощо.

The article is devoted to one of the types of motivational statement in the names of birds, namely, propositional-dictum. Ornithonyms have a deep semantic content and are important means of decoding the linguistic world view of the German and Ukrainian ethnic groups. Two languages were chosen for comparative analysis – German and Ukrainian. The most important motivators for this type of motivational statement are the bird’s voice, appearance, nesting site and behaviour pattern. The ornithonyms combine the internal semantics of bird names with pieces of knowledge about the significate, based on the logical and psychocognitive structures of ethnoconscious. The study is carried out in the way of the modern linguistic direction, namely cognitive onomasiology, i.e. the creation of bird names is considered from the perspective of ethnocreation, objective and subjective factors. The study does not include those names that have adopted the motivational basis of the Latin scientific name, as this would not contribute to the pointing of the national character of the nomination. Some of the names are rarely used today, but they are evidence of the exclusive nature of the ethnic group, expressed in its creative potential in naming plants, birds, place names, etc. The main motives in the names of birds are nouns, but among the motives we also found verbs denoting sound and movement, and among the adjectives, colour names are most often used. Among the motives of nomination we distinguish such thematic groups as voice, appearance, colour, place of living, time, food, and behaviour pattern. Voice-based motivational statement is realized on basis of sound symbolism reproduction of separate sounds. Certain parts of the bird’s body are pointed the appearance, and also comparison based on article of clothing is used. The most extensive is the thematic group on behavioural pattern, which includes way of living and activity, mobility, mating season, hunting, nest shape, etc.