Сучасні аспекти поєднаної патології: харчова алергія та запальні процеси стравоходу у дітей

Abstract

Нами обстежено 40 дітей віком 6–18 років, у яких можна було запідозрити езо-фагіт. Усім дітям проводилась ендоскопічне обстеення, під час якого брали біоптати із стра-воходу для подальшої верифікації діагнозу. Діти були розподілені на 2 групи: основна група – 20 дітей з діагнозом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у яких на момент огляду або в анамнезі були прояви харчової алергії, і їм призначалась стандартна протирефлюксна терапія та елімінаційна або гіпоалергенна дієта, левоцетиризин, пробіотичні бактерії Lactobacillus reuteri; контрольна група – 20 дітей з діагнозом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, які отримували стандартну протирефлюксну терапію. Курс лікування тривав місяць, після чого проводилась повторна ендоскопія. Після проведеного лікування ми отримали однонаправлені зміни клінічних та ендоскопічних показників в обох групах, проте в основній групі вони були більш виражені. Множинні білуваті налети, які були виявлені при первинній ендоскопії, повністю регресували у 75% дітей основної та 50% дітей контрольної групи, у 25% та 50% дітей відповідно – частково. Тому при підозрі на алергічний компонент при езофагіті діагностичний алгоритм повинен бути розширений з обов’язковим включен-ням алергодіагностики.

We observed 40 6–18 years old children who could have suspected features of esophagitis. Endoscopy of the esophagus was performed to all the children, during which the biopsy samples were taken. The children were divided into 2 groups: the main group – 20 children with gastroesophageal reflux, who had some signs of food allergy at that time or in the past, they had standard antisecretory therapy and elimination or hypoallergenic diet, levocetirizine, probiotic bacteria Lactobacillus reuteri; control group – 20 children with gastroesophageal reflux, who received standard antisecretory therapy. The course of treatment lasted for a month, then endoscopy was repeated to determine the efficasy of the treatment. After the treatment we received unidirectional changes in clinical and endoscopic and morphological parameters in both groups, but changes in the main group were more pronounced. Multiple whitish layers which were identified during the initial endoscopy completely regressed in 75% of children in the main and in 50% of children in the control group, 25% and 50% of children respectively – partially. That’s why suspicion of allergic esophagitis component in children should expand the diagnostic algorithm with compulsory inclusion of different allergy tests.