Образи й мотиви шумеро-аккадської міфології у творах Галини Пагутяк і Ольги Токарчук

Abstract

Подібності у світовідчутті Г. Пагутяк і О. Токарчук оприсутнюються як в есеїстиці, так і в белетристиці. Твори обох авторок характеризується схожим жанровим розмаїттям, а також генологічною дифузією. Чимало аналогій можна спостерігати як у малій прозі, так і в романах Г. Пагутяк і О. Токарчук на сюжетному, мотивному та образному рівнях. Такі збіги спонукають до аналізу творчості української та польської письменниць у компаративному аспекті. Мета дослідження – виявити типологічні аналогії в інтерпретації шумеро-аккадської міфології в повісті «Брат мій Енкіду» Г. Пагутяк і романі «Анна Ін у гробницях світу» та лібрето до опери «Ahat Ili. Siostra Bogów» О. Токарчук, а також ідентифікувати своєрідність ресемантизації відповідних образів і мотивів у їхніх творах. Міфопоетичний аналіз повісті Г. Пагутяк «Брат мій Енкіду», роману О. Токарчук «Анна Ін у гробницях світу», а також лібрето до опери «Ahat Ili. Siostra Bogów» уможливив виявлення типологічних паралелей у художній прозі української та польської письменниць. Обидві авторки реактуалізують образи й мотиви шумеро-аккадської міфології, фокусуючи увагу на жіночих персонажах, причому міфологічний образ богині Інанни стає основою для образу головної героїні у творі О. Токарчук, тоді як він є епізодичним у повісті Г. Пагутяк, головна героїня якої пов’язана з культом цієї богині й мешкає в місті, якому вона покровительствує. Мотив безсмертя у повісті Г. Пагутяк корелює з каритативною любов’ю, а в романі О. Токарчук – із прагненням до влади. В обох творах візуалізовано топос підземного світу: в його створенні українська письменниця тяжіє до збереження первинної семантики міфологеми, тоді як польська авторка обирає стратегію «модернізації» та «урбанізації» першообразу. У повісті Г. Пагутяк і романі О. Токарчук реактуалізовано мотив створення людини з глини, причому обидві письменниці акцентують байдужість богів до зліплених ними істот. Цікавою типологічною аналогією можна вважати епізодичні образи мух, які в авторській інтерпретації пов’язані з бінарною опозицією «життя–смерть». Перспективи подальших досліджень убачаємо в пошуках типологічних збігів в інших творах Г. Пагутяк і О. Токарчук.

Similarities in the worldviews of H. Pahutiak and O. Tokarczuk are evident in both their essays and fiction. The works of both authors are characterized by similar genre diversity and genre diffusion. Many analogies can be observed in the short prose and novels of H. Pahutiak and O. Tokarczuk at the levels of plots, motifs, and characters. Such coincidences prompt us to analyze the works of H. Pahutiak and O. Tokarczuk in a comparative aspect. The research purpose is to find typological analogies in the interpretation of Sumerian and Akkadian mythology in the story «My Brother Enkidu» by H. Pahutiak, and the novel «Anna In in the Tombs of the World» and the libretto to the opera «Ahat Ili. Sister of Gods» by О. Tokarczuk, and also identify the peculiarity of recemantization of mythological characters and motifs in their works. Analysis of H. Pahutiak’s story «My Brother Enkidu», O. Tokarczuk’s novel «Anna In in the Tombs of the World», and also the libretto to the opera «Ahat Ili. Sister of Gods» made it possible to reveal typological parallels in the fiction of the Ukrainian and Polish writers. Both authors reactualize the characters and motifs of Sumerian and Akkadian mythology focusing on female figures: the mythologeme of the goddess Inanna becomes the basis for the protagonist in O. Tokarczuk’s work, whereas it is episodic in H. Pahutiak’s story, whose main character is related to the cult of this goddess and lives in the city she patronizes. The motif of immortality in H. Pahutiak’s work is associated with caritative love, whereas it correlates with the desire for power in O. Tokarczuk’s novel. The topos of the underworld is visualized in both works: the Ukrainian writer tends to preserve the original meaning of the mythologeme in creating it while the Polish author chooses the strategy of «modernization» and «urbanization» of the original topos. The motif of creating a human being from clay is reactualized in H. Pahutiak’s story and O. Tokarczuk’s novel, and both writers emphasize the indifference of gods to the creatures made by them. The episodic figures of flies which are associated with the binary opposition «life–death» in the authors’ interpretations are considered an interesting typological analogy. Prospects for further research can be seen in searching for typological coincidences in other works of H. Pahutiak and O. Tokarczuk.