Містерійні перетини драм «Синій птах» М. Метерлінка та «Лісова пісня» Лесі Українки

Abstract

У статті проаналізовано містерійні домінанти у двох видатних творах драматургії початку ХХ століття – драмі бельгійського драматурга Моріса Метерлінка «Синій птах» та драмі української письменниці Лесі Українки «Лісова пісня». Відзначено, що обидва твори використовують структурні елементи містерії як жанру, що походить із дохристиянських та середньовічних традицій. Сюжети обох драм відтворюють символічний шлях пошуку щастя, істини та духовної гармонії через ініціації та випробовування. «Синій птах» та «Лісова пісня» активно послуговуються архетипними складовими жанру містерії: ідеями віри в абсолютне начало, що керує вічним рухом життя і смерті, світового порядку та гармонії, смерті та воскресіння/ переродження, різних позитивних трансформацій та метаморфоз людської душі, обраності та ініціації, що пов’язані з випробовуваннями, жертовністю, заглибленням в потойбічну реальність. Виразним драмах є прийом моделювання часопростору через двосвіття: профанний/земний, представлений світом людей, та сакральний/божественний, репрезентований фантастичними істотами та алегоричними персонажами. Головні персонажі обох драм часто перебувають у своєрідному медіальному просторі, тобто на межі цих двох світів, між життям та смертю, сном та пробудженням. Відстежено, що сакралізація художнього простору та міфологізація буття є домінантною складовою і «Синього птаха» М. Метерлінка, і «Лісової пісні» Лесі Українки. У драмах витворюється авторський міф як своєрідна система уявлень про світ та як виразний акт віри, адже постає у результаті рефлексій авторів та пошуків ними відповідей на буттєві питання. Особлива увага в обох творах приділяється символам природи, які уособлюють різні архетипні стихії: воді, землі, повітрю і вогню. Драми «Синій птах» і «Лісова пісня» демонструють своєрідну містерійну модифікацію з елементами міфології, символізму та філософських роздумів про життя, смерть, безсмертя та щастя. Спільні мотиви містичності, фатальності, випробовувань та пошуку глибинних істин зближують твори М. Метерлінка та Лесі Українки у парадигмі містерійного жанру.

This article analyzes the mysterious dominants in two significant works of early 20th-century dramaturgy: the drama "The Blue Bird" by Belgian playwright Maurice Maeterlinck and the drama "Forest Song" by Ukrainian writer Lesia Ukrainka. It notes that both works utilize structural elements of mystery as a genre, which derives from pre-Christian and medieval traditions. The plots of both dramas depict a symbolic journey in search of happiness, truth, and spiritual harmony through initiation and trials. "The Blue Bird" and "Forest Song" closely adjoin with the genre matrix of mystery, actively using its archetypal components: ideas of belief in a transpersonal, absolute beginning that governs the eternal cycle of life and death, world order and harmony, death and resurrection/rebirth, various positive transformations and metamorphoses of the human soul, chosenness, and initiation which are associated with trials, sacrifice, and delving into the afterlife reality. An expressive element of the dramas is the technique of modeling the space-time system through dual worlds: the profane/earthly, represented by the world of humans, and the sacred/divine, represented by fantastic beings and allegorical characters. The main characters in both dramas often exist in a peculiar mediative space, that is, on the border between these two worlds, between life and death, sleep and awakening. It has been noted that the sacralization of the artistic space and the mythologization of existence are dominant components in both Maeterlinck's "The Blue Bird" and Ukrainka's "Forest Song." In these dramas, an authorial myth is created as a unique system of perceptions about the world and as an expressive act of faith, arising from the authors' reflections and their search for answers to existential questions. Special attention is paid in both works to the symbols of nature, which embody various archetypal elements: water, earth, air, and fire. The dramas "The Blue Bird" and "Forest Song" demonstrate a distinctive mysterious modification with elements of mythology, symbolism, and philosophical reflections on life, death, immortality, and happiness. Shared motifs of mysticism, fatality, trials, and the quest for profound truths bring the works of Maeterlinck and Lesia Ukrainka together within the paradigm of the mystery genre.