Напрями перерозподілу електорату заборонених в Україні політичних партій: базові моделі

Abstract

В статті автором визначені головні напрямки переорієнтації електорату заборонених в Україні політичних партій проросійського спрямування. Для цього визначення автором було виокремлено три заборонених політичних партії: 1) «Опозиційна платформа – За життя!» (найбільш рейтингова з «проросійських партій», єдина, яка має власну фракцію в парламенті та щільно представлена в місцевих органах влади різних регіонів країни); 2) «Партія Шарія» (брала активну участь у виборних кампаніях до парламенту – 2019, та до місцевих органів влади – 2020, представлена в органах місцевого самоврядування в декількох регіонах країни); 3) «Наші» (була перспективною щодо електорального зростання до березня 2022 року на підставі соціологічних досліджень). Особливості динаміки електорату цих партій був здійснений автором на підставі аналізу: 1) динаміки партійних вподобань означених груп виборців при голосування на парламентських (2019 р.) та місцевих (2020 р.) виборах; 2) виявлення динаміки середніх рейтингових показників цих партій, які були офіційно оприлюднені в межах соціологічних досліджень, проведених різними соціологічними установами протягом 2021 – на початку 2022 р. (до заборони «проросійських» партій). Автором був проведений порівняльний аналіз рейтингових показників обраних партій за цими пунктами: результат голосування 2016 та 2020 і рейтингові показники згідно з середнім значенням соціологічних досліджень. Цей порівняльний аналіз автор здійснив як в контексті держави в цілому, та і по конкретним регіонам (області України). Автором було охарактеризовано шість базових моделей переорієнтації електорату цих партій: 1) «Ребрендинг» «проросійських партій»; 2) «Абсентеїзм» частини виборців цих партій; 3) «Голосування за партію Президента»; 4) «Хаотична дисперсія» електорату цих партій; 5) «Переорієнтація на існуючі «неідеологічні» партії»; 6) «Нові партійні проєкти» як поліваріантна модель для переорієнтації виборців «проросійських партій».

In the article, the author identifies the main directions of reorientation of the electorate of pro-russian political parties banned in Ukraine. For this definition, the author singled out three banned political parties: 1) «OPZG (Opposition platform – For life!)» (the highest rated of the «pro-russian parties», the only one that has its own faction in the parliament and is densely represented in local authorities of various regions of the country); 2) «Sharii’s Party» (actively participated in election campaigns to the parliament in 2019 and to local authorities in 2020, represented in local self-government bodies in several regions of the country); 3) «Nashi (Our)» (was promising for electoral growth until March 2022 on the basis of sociological research). The peculiarities of the dynamics of the electorate of these parties were carried out by the author based on the analysis of: 1) the dynamics of party preferences of the specified groups of voters when voting in the parliamentary (2019) and local (2020) elections; 2) identifying the dynamics of the average rating indicators of these parties, which were officially made public within the framework of sociological studies conducted by various sociological institutions during 2021 – at the beginning of 2022 (before the ban of «pro-russian» parties). The author conducted a comparative analysis of the rating indicators of the selected parties on these points: the result of the 2016 and 2020 vote and the rating indicators according to the average value of sociological studies. The author carried out this comparative analysis both in the context of the state as a whole and in specific regions (regions of Ukraine). The author characterized six basic models of reorientation of the electorate of these parties: 1) «Rebranding of prorussian parties»; 2) «Absenteeism» among the voters of these parties; 3) «Voting for the President's party»; 4) «Chaotic dispersion» of the electorate of these parties; 5) «Reorientation to existing «non-ideological» parties"; 6) «New party projects» as a multivariate model for reorientation of voters of «pro-russian parties».