Особливості правлячого класу України перед лицем зовнішньої агресії

Abstract

У статті аналізується вплив інформаційних технологій та нетрадиційних методів комунікації на результати всенародного голосування у 2019 році. Зазначається, що передвиборча кампанія партії «Слуга народу» стала найбільш вдалою акцією з «пошуку нових облич», в результаті якої до Верховної Ради України XI скликання потрапило близько 80% нових депутатів. Проте, «популістський ліфт» привів до влади фактично кандидатів-невидимок. Автором аналізується природа популізму в Україні: з одного боку, він характеризується сильним взаємозв'язком політичних партій до персоналій-лідерів, а з іншого – слабкістю політичних партій. На думку автора, специфіка полягає в тому, що більшість українських політичних партій є політичними проєктами, які базуються на особистому лідерстві та міцних зв’язках з олігархами. Саме такий формат багатопартійності сприяє виникненню популізму і активізує пошук нових облич та радикальних змін. В статті досліджується порядок формування команди лідера-популіста і стверджується, що така структура фактично є неформальною та швидкозмінною, оскільки її організаційні основи слабо формалізовані, тобто даються взнаки слабка партійна організація, професійний дилетантизм, організаційний хаос та відсутність цілісної стратегії. В статті робиться висновок, що загроза для держави полягає не стільки в популізмі, скільки в тому, що він має здатність переростати в авторитаризм. При цьому політичний клас та еліта, які сформуються під час популістського правління, й слабкі інституції не дозволять йти далі шляхом демократії. На думку автора, майбутні вибори створять реальний шанс на рекрутування кращих представників громадянського суспільства в окрему елітну групу. Під час російсько-української війни в Україні виникла особлива суспільно-політична організація, яка іноді фактично протистояла державній управлінській системі.

The influence of information technologies and non-traditional methods of communication on the results of the national vote in 2019 are analysed in the article. It is stressed that the "Servant of the People" party’s election campaign became the most successful "search for new faces" action that allowed about 80% new deputies been elected to the Verkhovna Rada of Ukraine of the 11th convocation. However, the "populist elevator" brought virtually invisible candidates to power. The author analyses the nature of populism in Ukraine: on the one hand, it is characterized by a strong mutual association between political parties and their leading personalities, and on the other hand, by the weakness of political parties. According to the author, this specificity is defined by the fact that the majority of the Ukrainian political parties are political projects based on personal leadership and its strong ties with oligarchs. This kind of the multi-party contributes to the emergence of populism and activates a search for new faces and radical changes. The course of forming a populist leader's team is examined in the article. It is stressed that such a structure is actually an informal one and rapidly changing, since its organizational ground is weakly formalized, i.e. a weak party organization, professional dilettantism, organizational chaos and an absence of a coherent strategy exert their effect. As a conclusion it is underscored in the article that the threat to the state lies not so far in populism, but in the fact that it has an ability to turn into authoritarianism. At the same time, the political class and elite, which will be formed during the populist rule, as well as weak institutions will not allow to go further along the path of democracy. According to the author, the upcoming elections will create a real chance to recruit the best representatives of civil society into a separate elite group. During the Russian-Ukrainian war, a special socio-political organization has arisen in Ukraine, which sometimes has actually opposed the governance system. Key words: