Специфіка сучасних проявів сепаратизму в світі

Abstract

У статті були знайдені емпіричні дані, щодо сепаратистських рухів по просуванню сепаратизму на пострадянському просторі. Поняття «сепаратизм» широко інтерпретується у сучасній політичній та правовій практиці. Ця концепція передбачає: підвищення вимог самовизначення частин державних територій та його подальшого поділу та незалежності (із сепаратизмом); використання незаконних методів (потужності) управління розширення автономних, федеральних, конфедеративних правах. У деяких випадках рух сепаратистів може працювати в сусідніх країнах, виступаючи за об'єднання з сусідньою країною або її частиною. Сепаратистські рухи створюють політичні партії, як правило, націоналістична або військова (терористична) освіта і, якщо можливо, свого роду «уряди у вигнанні». Методологічною базою дослідження є системний, структурно-функціональний, порівняльно-політичний підходи, методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, спостереження Сепаратистські рухи сьогодні набирає обертів у всьому світі, у різних країнах на різних континентах. Нині вони є глобальною етно-політичною проблемою. Сепаратизм має поділ на певній галузі багатонаціональної держави та створення своєї незалежної національної держави формування як своє основне завдання. Хід процесів етнічного сепаратизму в багатонаціональних державах багато в чому залежить від ступеня розвитку демократичних інститутів і цінностей в суспільстві. Залежно від цього чинника рух за відокремлення від єдиної держави може мати форму конституційного процесу та суспільного діалогу або внутрішньодержавного конфлікту (або навіть війни, залежно від масштабу насильства. Зовнішнє військове втручання в етнополітичний конфлікт, засноване на вимогах етнічної групи відокремитися від багатонаціональної держави, на сучасному історичному етапі є негативним фактором у врегулюванні таких конфліктів через те, що воно нездатне вплинути на причини конфлікту. Зовнішнє втручання вводить в конфлікт, крім діючих сторін, додаткового активного агента, який переслідує свої інтереси в даній конфліктній ситуації і не завжди зацікавлений в швидкому врегулюванні конфлікту. Політика етнічних уподобань може зіграти значну роль у зниженні гостроти проблеми етнічного сепаратизму у світі, забезпечуючи гнучке реагування державних органів на проблеми етнічних груп. Варіанти такої політики повинні створюватися тільки на основі місцевого контексту і досвіду взаємин між конкретною державою і його етнічними групами. Сприйняття політики преференцій безпосередньо залежить від переважаючої культури конфлікту в суспільстві. Для запобігання або вирішення конфліктів на ґрунті етнічного сепаратизму особливе значення має розвиток відповідної системи освіти для населення потенційно сепаратистських регіонів. Пріоритетом має стати формування особистісних установок, відповідних громадянському суспільству, з поступовим зниженням ролі етнічної ідентифікації в повсякденному житті, що забезпечується збалансованим поєднанням громадянського та етнокультурного компонентів в освітній політиці багатонаціональної держави.

The article contains empirical data on separatist movements to promote separatism in the post-Soviet space. The concept of "separatism" is widely interpreted in modern political and legal practice. This concept provides for: increasing the requirements for self-determination of parts of State territories and its further division and independence (with separatism); using illegal methods (power) to expand autonomous, federal, and Confederate rights. In some cases, the separatist movement may operate in neighboring countries, advocating unification with or part of a neighboring country. Separatist movements create political parties, usually nationalist or military (terrorist) formations and, if possible, a kind of "government in exile". The methodological basis of the research is systematic, structural-functional, comparative-political approaches, methods of analysis, synthesis, induction, deduction, observation separatist movements are now gaining momentum all over the world, in different countries on different continents. Now they are a global ethno-political problem. Separatism has a division into a certain branch of a multinational state and the creation of its own independent national state formation as its main task. The course of ethnic separatism processes in multinational states largely depends on the degree of development of democratic institutions and values in society. Depending on this factor, the movement for separation from a single state can take the form of a constitutional process and public dialogue, or an internal conflict (or even war, depending on the scale of violence. External military intervention in an ethnopolitical conflict, based on the demands of an ethnic group to separate from a multinational state, at the present historical stage is a negative factor in the settlement of such conflicts due to the fact that it is unable to influence the causes of the conflict. External interference introduces into the conflict, in addition to the active parties, an additional active agent who pursues his own interests in this conflict situation and is not always interested in a quick settlement of the conflict. The policy of ethnic preferences can play a significant role in reducing the severity of the problem of ethnic separatism in the world, ensuring a flexible response of state bodies to the problems of ethnic groups. Options for such policies should be created only on the basis of the local context and experience of the relationship between a particular state and its ethnic groups. The perception of preference policies directly depends on the prevailing culture of conflict in society. In order to prevent or resolve conflicts based on ethnic separatism, the development of an appropriate education system for the population of potentially separatist regions is of particular importance. The priority should be the formation of personal attitudes appropriate to civil society, with a gradual decrease in the role of ethnic identification in everyday life, which is ensured by a balanced combination of civil and ethno-cultural components in the educational policy of a multinational state.