П’яте покоління керівників КНР: приклад політичного лідерства Цінь Ґана

Abstract

Сучасна політологічна наука має чимало напрацювань з питань політичного лідерства. Зазвичай їх пов’язують виняткового із функціонуванням демократичних режимів. Однак функціонування китайської моделі політичної меритократії доводить не лише право на її існування, а й певну ефективність і беззаперечні переваги, якими не можна нехтувати, які потрібні для вивчення і впровадження у сучасну модель геостратегії української держави. Творення сучасної геостратегії є процесом політичної праці стратегічних архітекторів, від фаховості та рівня стратегічного мислення яких залежатиме досягнення цілей геостратегії. Питання політичного лідерства є важливим для Української держави з огляду на бідність пропозиції інтелектуальних та стратегічних лідерів зсередини країни, тому аналіз етапів формування політичних лідерів, їх шляхів поза контекстом демократичних виборів, є важливим з огляду на аналітичну цінність становлення особи політичним лідером. Стратегів не обирають, ними стають, тому в рамках даної статті, продовжуючи авторську тематику дослідження елементів геостратегії сучасного Китаю, робиться докладний аналіз одного з яскравих представників політичних лідерів п’ятого покоління – міністра закордонних справ КНР Цінь Ґана. У статті обстоюється авторська думка, що справжні стратегічні архітектори (політичні стратегічні лідери, стратіархи) мають володіти стратегічною візією, а не лише ставати служниками своїх вищих керівників або ж ухвалювати рішення на догоду електорату. Формування політичної системи має бути збудовано таким чином, щоб запобігати приходу до влади несистемних політиків, недалекоглядних і популістських політичних діячів (не стратегічних лідерів). Універсальність ідеї політичної меритократії полягає у тому, щоб концептуалізувати та глобалізувати ідеологему щодо фаховості на будь-якому напрямів суспільного розвитку, в тому числі і у політиці. Приклад Цінь Ґана доводить, що ідеї політичної меритократії не є звуженими рамками маленьких міст чи провінцій, а можуть бути екстрапольовані на великі соціальні системи, держави і коаліції держав. У статті масштабується і послідовно продовжується ключова авторська ідея щодо чіткого відділення геостратегії як окремої від геополітики теорії, доводиться абсолютне несприйняття і повне ігнорування різноманітних течій геополітики в практичній політиці КНР. Авторська матриця теорії і практики геостратегії накладена на аналіз одного з політичних лідерів сучасного КНР, голови МЗС КНР – Цінь Ґана. Аналізуються конкретні кейси, а також за допомогою методу геостратегічного моделювання формуються різноманітні сценарії розвитку КНР в різних контекстах та якостях. Важливим є органічне поєднання даної статті із іншими авторськими статтями, в яких унаочнюється зміст різноманітних концепцій стратегічної невизначеності та ясності, визначаються можливості застосування даного досвіду для формування та розвитку безпекової, сильної, розвиненої Української держави, а також намічаються вектори розвитку власної геостратегії.

Modern political science has many best practices in political leadership. They are usually associated exclusively with the functioning of democratic regimes. However, the functioning of the Chinese model of political meritocracy proves not only the right to its existence but also some effectiveness and undeniable advantages that cannot be neglected, which are necessary for the study and implementation into the modern model of the Ukrainian state’s geostrategy. The elaboration of modern geostrategy is a process of political work of strategic architects whose expertise and strategic thinking will depend on achieving geostrategy goals. The issue of political leadership is crucial to the Ukrainian state given the poverty of the offer of intellectual and strategic leaders from within the country; therefore, the analysis of the stages of the formation of political leaders and their paths outside the context of democratic elections is important in view of the analytical value of a person becoming a political leader. Strategists are not elected, they become them. Thus, in the framework of this article, expanding the author’s research of geostrategy elements in modern China, a detailed analysis of one of the bright representatives of the fifth generation of political leaders – the Minister of Foreign Affairs of the People’s Republic of China, Qin Gang – is conducted. It is justified the author’s opinion that genuine strategic architects (political strategic leaders, stratearchs) should have a strategic vision, and not just become servants of their supreme leaders or make decisions to please the electorate. The political system should be built in such a way as to prevent occasional politicians and short-sighted and populist political figures (non-strategic leaders) from coming to power. The universality of the idea of political meritocracy is to conceptualize and globalize the ideology of expertise in any direction of social development, including politics. The example of Qin Gang shows that the ideas of political meritocracy are not limited to small cities or provinces, but can be extrapolated to large social systems, states, and coalitions of states. The article expands and consistently continues the author’s key idea regarding geostrategy as a separate theory from geopolitics and proves the total non-acceptance and complete ignoring of various directions of geopolitics in the practical politics of the People’s Republic of China. The author’s matrix of the theory and practice of geostrategy is overlapped on the analysis of one of the political leaders of the modern PRC, the head of the Ministry of Foreign Affairs of the PRC – Qin Gang. Specific cases are analyzed, and various scenarios of the PRC development in different contexts and qualities are formulated using the method of geostrategic modeling. An organical combination of the present article with other author’s articles is important as it illustrates the content of various concepts of strategic uncertainty and clarity, determine the possibilities of applying this experience for the formation and development of a secure, strong, and developed Ukrainian state, as well outlines development vectors for the of original geostrategy.