Технології публічної дипломатії держави Ізраїль: досвід Хасбари

Abstract

У даній статті було детерміновано ретроспективу становлення та еволюції ізраїльської публічної дипломатії в парадигмі Хасбари. Автором розглянуто аспекти трансформації соціального вектору зовнішньополітичної діяльності Єрусалиму, відповідно до кон’юнктури регіональної військово-політичної стабільності, а також міждержавної лабільності на Півдні Лівану в 2006 році та в Секторі Газа в інтервалі 2008-2009, 2012 та 2014 років. Висвітлено основні зміни, що продемонструвала публічна дипломатія Ізраїлю в рамках воєнної колізії, комбінованої з інформаційно-психологічною конфронтацією Держави Ізраїль і маніпулятивних новинних наративів «Хезболли» та ХАМАС. Роз’яснено причини циклічного регресу рівня глобальної соціальної підтримки дії Ізраїлю та поширення скептицизму по відношенню до концепції міжнародної діяльності Єрусалиму. Визначено методологію модернізації Хасбари в епоху цифровізації та залучення іноземних громадян і етнічних євреїв, що проживають закордоном, до матеріалізації та досягнення її завдань. Ідентифіковано роль проектів «Eye2Irael», колегіальних ініціатив уряду Ізраїлю та організації StandWithUS, а також структур Тагліт і Маса у публічній дипломатії Ізраїлю. Матеріал висвітлює гіпотетичні проблеми та прерогативи, що надає соціалізації відомства зовнішньополітичного апарату Держави Ізраїль інтегруючи в нього студентів вищих навчальних закладів та представників єврейської діаспори. Одночасно проведено кореляції з прогресуванням Хасбари абстраговано від військових конфліктів, апелюючи до узагальненого позитивного амплуа країни, шляхом делегування послуг та диверсифікації туристичної і фармакологічної галузі Ізраїлю. Наведено аспекти стабілізації взаємодії єврейської країни та мусульманських держав Арабського світу як наслідок розвитку Хасбари.

This article determined a retrospective of the formation and evolution of Israeli public diplomacy in the Hasbara paradigm. The author considered aspects of the transformation of the social vector of Jerusalem's foreign policy activity, in accordance with the conjuncture of regional military-political stability, as well as interstate lability in the South of Lebanon in 2006 and in the Gaza Strip in the period of 2008-2009, 2012 and 2014. The main changes demonstrated by Israel's public diplomacy within the framework of the military conflict, combined with the informational and psychological confrontation of the State of Israel and the manipulative news narratives of Hezbollah and Hamas, are highlighted. The reasons for the cyclic regression of the level of global social support for Israel's actions and the spread of skepticism towards the concept of Jerusalem's international activities are explained. The methodology of the modernization of Hasbara in the era of digitalization and the involvement of foreign citizens and ethnic Jews living abroad in the materialization and achievement of its tasks has been determined. The role of the "Eye2Irael" projects, the collegial initiatives of the Israeli government and the StandWithUS organization, as well as the structures of Taglit and Masa in Israel's public diplomacy has been identified. The material highlights the hypothetical problems and prerogatives provided by the socialization department of the foreign policy apparatus of the State of Israel by integrating students of higher educational institutions and representatives of the Jewish diaspora into it. At the same time, correlations were made with the progression of Hasbara abstracted from military conflicts, appealing to the generalized positive role of the country, through the delegation of services and the diversification of the tourist and pharmaceutical industries of Israel. Aspects of the stabilization of interaction between the Jewish country and the Muslim states of the Arab world as a consequence of the development of Hasbara are presented.