Застосування фотодинамічної терапії у хворих з генералізованим пародонтитом

Abstract

Актуальність. Пародонтит є хронічним інфекційним захворюванням, яке потребує комплексного підходу діагностики та лікування. Застосування традиційних протоколів лікування не завжди приносить бажаних клінічних результатів, а патогенна мікрофлора пародонтальних кишень є стійкою до вживаних протимікробних засобів. Тому, виникає потреба у пошуку альтернативних комплексних методів лікування пародонтиту, зокрема, використання немедикаментозних засобів, таких, як фотодинамічна терапія (ФДТ). ФДТ – новий неінвазивний метод лікування, який широко застосовується в лікуванні як онкологічних, так і неонкологічних захворювань. Антимікробна ФДТ завдяки своїй бактерицидній дії на умовно-патогенну та патогенну мікрофлору порожнини рота розглядається як альтернатива та доповнення традиційній терапії захворювань тканин пародонта. Описано, що використання ФДТ разом з традиційними методами терапії значно покращує результати лікування пародонтиту. Разом з тим, не до кінця вивченим залишаються обґрунтування вибору низькоінтенсивного випромінювання та його параметрів, а саме довжини хвилі, поляризованості, експозиції та потужності, а також вплив концентрації метиленового синього на тканини пародонту при ФДТ. Метою роботи було визначити та порівняти вплив фотосенсибілізатора 0,1 % водного розчину метиленового синього та низькоінтенсивного світлодіодного та PILER (Polarized Polychromatic Incoherent Low Energy Radiation) випромінювання без використання антибіотикотерапії на тканини пародонту та показники індексної оцінки стану тканин пародонту, кровоточивості ясенних сосочків та глибини пародонтальних кишень при комплексному лікуванні пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом І-ІІ ступенів та застосування загальноприйнятого методу лікування. Матеріали та методи. В ході дослідження провели лікування 86 пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом І-ІІ ступенів на базі Університетської стоматологічної поліклініки стоматологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Хворих було поділено на три групи: 1 групу склали 22 пацієнти, яким проводили лікування згідно загальноприйнятого протоколу лікування з використанням методу SRP; 2 групу (n=31) – яким додатково проводили ФДТ з використанням використанням 0,1 % розчину метиленового синього та PILER (Polarized Polychromatic Incoherent Low Energy Radiation) випромінювання із червоним світлофільтром (λ=625-740 нм) без антибіотикотерапії та 3 групу (n=33), яким додатково проводили ФДТ з використанням 0,1 % розчину метиленового синього та світлодіодного випромінювання апаратом “Medolight-RED” червоно-інфрачервоного діапазонів (λ=640±30 і 880±30 нм) без антибіотикотерапії. Оцінку результатів проведеного лікування в обох групах визначали за допомогою індексів PMA, Федорова-Володкіної, індекса кровоточивості ясенних сосочків та визначали глибину пародонтальних кишень на 14 день лікування, через 3 місяці та через 6 місяців після лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Після комплексного лікування отримали покращення всіх показників у всіх групах. Разом з тим, показники індексної оцінки тканин пародонта та глибини пародонтальних кишень були значно кращими у групах 2 та 3, де застосовували ФДТ з використанням низькоінтенсивного випромінювання. Так, через 6 місяців індекс PMA групи 3 становив 11,94±2,05, що у 1,2 рази краще порівнюючи з групою 2 (13,01±1,85) та у 2 рази краще групи 1 (24,5±3,64), індекс Федорова-Володкіної у групі 3 становив 1,26±0,13, що майже аналогічно показникам групи 2 (1,28±0,15) та 1,4 рази менше групи 1 (1,8±0,59). Індекс PBI був приблизно однаковий, у групах 2 та 3 та становив відповідно 0,33±0,21 та 0,32±0,19, що майже у 4 рази менше, порівняно з даними групи 1 (1,27±0,63). PPD у групі 3 через 6 місяців становив 2,44±0,34, що на 0,05 мм менше групи 2 (2,49±0,32) та на 0,64 мм менше групи 1 (3,08 ±0,32). Висновки. Використання низькоінтенсивного випромінювання та фотосенсибілізатора метиленового синього при комплексній терапії хронічного генералізованого пародонтиту зумовлювало кращі та швидші результати лікування порівнюючи з даними контрольної групи, де застосовували тільки загальноприйнятий протокол лікування з застосуванням SRP. Результати дослідження показали, що застосування ФДТ з використанням як PILER, так і світлодіодного випромінювання при комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту І-ІІ ступенів справляють позитивний ефект на динаміку показників гігієни, індексної оцінки стану тканин пародонта та глибини пародонтальних кишень