Клініко-ендоскопічні та морфологічні особливості езофагітупри гастроезофагеальній рефлюксній хворобі у дітей шкільного віку з фоновою патологією

Abstract

Обстежено 60 дітей віком 8–18 років, у яких можна було запідозрити езофагіт. Усім дітям проводилось ендоскопічне обстеження, під час якого брали біоптати із стравоходу для подальшої верифікації діагнозу. Діти були розподілені на 3 групи: перша група – 20 дітей з діагнозом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у яких на момент огляду або в анамнезі були прояви харчової алергії, і їм призначалась стандартна протирефлюксна терапія та елімінаційна або гіпоалергенна дієта, левоцетиризин, пробіотичні бактерії Lactobacillus reuteri; друга група – 20 дітей із діагнозом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, у яких були прояви вегетативної дисфункції, і їм призначалась стандартна протирефлюксна терапія та вегетостабілізуючий препарат – фенібут; група порівняння – 20 дітей із діагнозом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, які отримували стандартну протирефлюксну терапію. Курс лікування тривав місяць, після чого проводилась повторна ендоскопія. Після проведеного лікування ми отримали однонаправлені зміни клінічних, ендоскопічних та морфологічних показників у всіх групах, проте в першій та другій групах вони були більш виражені. Тому супутня харчова алергія або вегетатив-на дисфункція вимагають модифікації основного лікувального комплексу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

We observed 60 8-18 years old children who could have suspected features of esophagitis. Endoscopy of the esophagus was performed to all the children, during which the biopsy samples were taken. The children were divided into 3 groups: the first group – 20 children with gastroesophageal reflux, who had some signs of food allergy at that time or in the past, they had standard antisecretory therapy and elimination or hypoallergenic diet, levocetirizine, probiotic bacteria Lactobacillus reuteri; the second group – 20 children with gastroesophageal reflux and autonomic dysfunction, who received antisecretory therapy and Phenibut; control group – 20 children with gastroesophageal reflux, who received standard antisecretory therapy. The course of treatment lasted for a month, then endoscopy was repeated to determine the efficasy of the treatment. After the treatment we received unidirectional changes in clinical, endoscopic and morphological parameters in all groups, but changes in the first and second one were more pronounced. Therefore, concomitant food allergy or autonomic dysfunction require modification of the main therapeutic complex of gastroesophageal reflux disease.