Електоральний абсентеїзм: причини та мотивація

Abstract

У статті досліджено суть, особливості та чинники електорального абсентеїзму. Автор розкриває ознаки абсентеїзму як суспільного явища, що обумовлюється системою суспільних відносин, політичних сил та реакцій виборців. Показано, що електоральну неучасть можна розглядати з різних перспектив: соціологічної, культурної, економічної, морально-етичної, контекстуальної. Важливо усвідомлювати соціальний контекст кожного окремого виборця та спільноти, щоб прогнозувати ймовірність електоральної участі. Зазначено, що соціально активні громадяни проголосують більш ймовірно, аніж ті, хто не почуваються інтегрованими в суспільство. Автор відзначає, що відмова виборців від акту голосування є економічно обґрунтованою, враховуючи співвідношення переваг/втрат. В статті проаналізовано модель раціонального вибору та розглянуто особливості електоральної поведінки з перспективи раціоналізму із врахуванням таких змінних, як: виграш або винагороди; можливість впливу одного голосу на результат виборів; витрачені ресурси громадянина на участь в голосуванні; вигоди або переваги від перемоги бажаного кандидата/партії; почуття громадянського обов’язку. Автор наголошує на тому, що почуття громадянського обов’язку виступає важливою мотивацією у підтримці демократичних процесів і голосуванні зокрема та може нівелювати/мінімізувати втрати виборців або ж навіть сприйняття втрат при голосуванні. Неочевидними факторами електоральної поведінки виступають непередбачувані, непрогнозовані, екстремальні обставини. У статті виокремлюється ще один важливий чинник електоральної участі – політичний, який включає чисельність електорату, тип виборів, вид інституції (представницького органу), тип виборчої системи, рівень демократії та демократичність виборчого процесу, тип політичної культури, стратегії виборчої кампанії, роль ЗМІ. Автор наголошує, що значна частина електорату не голосує через розчарування в політиці й політиках та неможливість змін, проте це деструктивна електоральна поведінка, оскільки виборець може бути почутим тільки внаслідок системного голосування.

The article examines the essence, features and factors of electoral absenteeism. The author reveals the peculiarities of absenteeism as a social phenomenon, which is determined by the system of social relations, political forces and voter reactions. It is shown that electoral non-participation can be considered from different perspectives: sociological, cultural, economic, moral-ethical, contextual. It is important to be aware of the social context of each individual voter and community in order to predict the likelihood of electoral participation. It is noted that socially active citizens are more likely to vote than those who do not feel integrated into society The author notes that voters` refusal to vote is economically justified, taking into account the ratio of benefits/costs. The article analyzes the model of rational choice and considers the features of electoral behavior from the perspective of rationalism, taking into account such variables as: rewards; the possibility of the one vote influence on the election result; citizens' resources/costs spent on voting; benefits or advantages from the victory of the preferred candidate/party; a sense of civic duty. The author emphasizes that the sense of civic duty is an important motivation in supporting democratic processes and voting in particular and can level/minimize voter costs or even the perception of losses during voting. Unforeseen, unforeseeable, extreme circumstances act as non-obvious factors of electoral behavior. The article singles out another important factor of electoral participation – the political one, which includes the size of the electorate, the type of election, the type of institution (representative body), the type of electoral system, the level of democracy and the democratic nature of the electoral process, the type of political culture, election campaign strategies, and the role of mass media. The author emphasizes that a large part of the electorate does not vote due to disillusionment with politics and politicians and the impossibility of changes, but this is destructive electoral behavior, since the voter can be heard only as a result of systematic voting.