Особливості місцевих виборів в міські ОТГ у 2015 та 2020 рр.: порівняльний аналіз (на прикладі Запорізької області)

Abstract

У статті авторка на прикладі міських територіальних громад Запорізької області, чисельність яких перевищує 50 тис. осіб (Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Мелітополь), розглядає регіональні особливості місцевих виборів (міського голови та депутатського корпусу) які відбулися в 2015 та 2020 роках. На основі даних Українського інституту майбутнього було помічено цікаву тенденцію, що після впровадження реформи децентралізації існує тенденція до збереження влади в руках одних і тих самих формацій регіональних еліт. На прикладі Запоріжжя та Мелітополя помічено, що в 2015 році персони, які стали мерами міста, балотувавшись від відомих партій, напередодні місцевих виборів в 2020 році утворили власні «іменні» партії, що в свою чергу допомогло провести у міську раду більшість депутатів з цих партій, на відміну від інших загальнонаціональних партій. Досліджено досвід виборів у Бердянську, який продемонстрував високий рівень підтримки нині заборонених проросійських партій, чи то «Опозиційний блок», чи то «Опозиційна платформа за життя». Актуалізуючи бердянський досвід, буде корисним відмітити для майбутніх виборчих кампаній, що балотуватися у мери від партії, яка не збирається входити до депутатського корпусу, є недоречним фактором, так як підтримка з боку депутатського корпусу до мера відповідно буде відсутня. Досвід Енергодару продемонстрував класичну ситуацію для промислового міста Південно-Східного регіону України, де значний вплив мають представники проросійських партій. Звісно, вони намагаються змінювати партійність, задля збереження посади, але енергодарці на виборах 2020 року у відносній більшості підтримали нову політичну силу. На прикладі Запорізького регіону розглянуто один із можливих напрямків розвитку регіоналізму, який відкрився після реформи децентралізації, коли місцева політична еліта утворює фактично власні політичні регіональні чи субрегіональні політичні партії. Таким чином, завдяки наближеності до жителів регіону та більшій поінформованості утворених субрегіональних партій щодо територіальних особливостей, на відміну від центральних партій, складається враження про потенційну ефективність такої локальної партії.

In the article, the author examines the regional features of local elections (mayor and deputy corps) held in 2015 and 2020 using the example of urban territorial communities of the Zaporizhia region, the population of which exceeds 50,000 people (Zaporizhia, Berdyansk, Energodar, Melitopol). Based on the data of the Ukrainian Institute for the Future, an interesting trend was noticed that after the implementation of the decentralization reform, there is a tendency to retain power in the hands of the same formations of regional elites. Using the example of Zaporizhzhia and Melitopol, it was observed that in 2015, persons who became mayors of the city, having run from well-known parties, formed their own "name" parties on the eve of the local elections in 2020, which in turn helped to bring the majority of deputies from these parties to the city council , unlike other national parties. The experience of the elections in Berdyansk, which demonstrated a high level of support for the currently banned pro-Russian parties, whether the "Opposition Bloc" or the "Opposition Platform for Life", was researched. Actualizing the Berdyansk experience, it will be useful to note for future election campaigns that running for mayor from a party that is not going to be part of the deputy corps is an inappropriate factor, since the deputy corps will accordingly lack support for the mayor. The experience of Energodar demonstrated a classic situation for an industrial city in the South-Eastern region of Ukraine, where representatives of pro-Russian parties have considerable influence. Of course, they are trying to change their party affiliation in order to retain their position, but residents of Energodar in the 2020 elections overwhelmingly supported the new political force. Using the example of the Zaporizhzhia region, one of the possible directions of development of regionalism, opened up after the decentralization reform, when the local political elite actually form their own political regional or subregional political parties, is considered. Thus, due to the closeness to the residents of the region and the greater awareness of the formed sub-regional parties regarding territorial features, in contrast to the central parties, an impression is made of the potential effectiveness of such a local party.