Картина української перемоги в публічному інформаційному просторі

Abstract

Після початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року Україна зіткнулася з безпрецедентними безпековими викликами, які потребують негайного вирішення. Першочерговим стратегічним завданням державної політики національної безпеки є ведення успішних бойових дій з метою деокупації захоплених територій. В цьому контексті актуальним питанням для наукового дослідження є бачення картини майбутньої перемоги та можливі сценарії її реалізації. Для України питання перемоги є життєво важливим, проте єдиної зрозумілої інтерпретації цього поняття поки що не існує. Стаття ставить за мету окреслити контури майбутньої української перемоги шляхом аналізу публічних заяв військово-політичного керівництва держави з урахуванням хронології подій російсько-української війни. Водночас наголошується, що офіційна позиція держави Україна залишається незмінною: для досягнення справедливого миру першочерговим пріоритетом у цій війні є перемога над агресором та відновлення територіальної цілісності держави Україна в кордонах 1991 року. Також автори вказують на ту обставину, що з моменту відновлення незалежності час відведений для пошуку та вироблення запобіжного механізму від будь-яких територіальних зазіхань (і не лише з боку Росії) не був Україною використаний. Слабкість української держави у питаннях забезпечення національної безпеки негативно позначилась на здатності та можливості української держави якісно виконувати оборонну функцію та протидіяти різноманітним гібридним загрозам. Натомість Росії за цей час вдалося сформувати у більшості населення сходу та півдня України проросійську регіональну ідентичність, що своєю чергою спровокувало сепаратистські настрої та стало приводом для агресії та анексії частини територій. Інформаційна й смислова специфіка сучасної російсько-української війни потребує створення власного переконливого розуміння змісту перемоги над ворогом, а це своєю чергою ставить перед вітчизняними науковцями конкретні завдання: долучитися до пошуку та вироблення дієвих механізмів деокупації та реінтеграції захоплених Росією територій, активно включитися в обговорення актуальних проблем повоєнного становлення європейської політики безпеки, теоретично обґрунтувати концептуально нові моделі співіснування з Російською Федерацією в майбутньому тощо.

Since the start of full-scale Russian aggression in February 2022, Ukraine has faced unprecedented security challenges that require immediate solutions. The primary strategic task of the state policy of national security is to conduct successful military operations with the aim of deoccupying the captured territories. In this context, an urgent question for scientific research is the vision of the picture of the future victory and the possible scenarios of its realization. For Ukraine, the question of victory is vitally important, but there is still no single clear interpretation of this concept. The article aims to outline the contours of the future Ukrainian victory by analyzing the public statements of the militarypolitical leadership of the state, taking into account the chronology of the events of the Russian-Ukrainian war. At the same time, it is emphasized that the official position of the state of Ukraine remains unchanged: in order to achieve a just peace, the first priority in this war is the victory over the aggressor and the restoration of the territorial integrity of the state of Ukraine within the borders of 1991. The authors also point to the fact that since the restoration of independence, Ukraine has not used the time allocated for the search and development of a preventive mechanism against any territorial encroachments (and not only by Russia). The weakness of the Ukrainian state in matters of ensuring national security has negatively affected the ability and capabilities of the Ukrainian state to qualitatively perform its defense function and counteract various hybrid threats. Instead, during this time, Russia managed to form a pro-Russian regional identity among the majority of the population of eastern and southern Ukraine, which in turn provoked separatist sentiments and became a reason for aggression and annexation of some territories. The informational and semantic specifics of the modern Russian-Ukrainian war require the creation of a convincing understanding of the meaning of victory over the enemy, and this, in turn, poses specific tasks for domestic scientists: to participate in the search and development of effective mechanisms for the de-occupation and reintegration of the territories captured by Russia, to actively participate in the discussion of current problems the post-war formation of European security policy, to theoretically substantiate conceptually new models of coexistence with the Russian Federation in the future, etc.