Особливості реалізації громадської дипломатії НАТО на сучасному етапі

Abstract

У статті розкрито особливості організаційної структури Альянсу у сфері громадської дипломатії, що охоплюють спеціалізовані відділення: Комітет громадської дипломатії, Прес-служба НАТО, Мультимедійний портал НАТО, Гранти на спів-спонсорство, Центр інформації та документації НАТО, Київ, Україна, Контактні пункти НАТО (Посольства в країнах-партнерах). Встановлено, що дана структура має вигляд розгалуженої системи загальних та спеціальних органів й установ, побудованих на основі централізованої системи управління. Висвітлено особливості функціонування інструментів громадської дипломатії НАТО на сучасному етапі. Зокрема, встановлено, що Альянс активно використовує Інтернет-ЗМІ, соціальні медіа-платформи для залучення громадськості, застосовуючи у такий спосіб багатогранний і комплексний підхід до спілкування та взаємодії з широкими аудиторіями. Втім, з’ясовано, що платформи соціальних мереж НАТО не використовуються ефективно та на повну потужність, для того щоб забезпечувати одночасну соціальну взаємодію між користувачами. Також авторами встановлено, що НАТО майже повністю ігнорує радіомовлення, яке продовжує бути важливим комунікаційним інструментом зі своєю цільовою аудиторію. Досліджено роль комунікаційних механізмів у сфері громадської дипломатії Організації Північноатлантичного Альянсу. З’ясовано, що загальна мета комунікаційної діяльності НАТО полягає в тому, щоб сприяти діалогу та взаєморозумінню, одночасно сприяючи обізнаності громадськості з питань безпеки та її залученню до безперервних процесів з обговорення питань безпеки. Водночас, у статті більш детально висвітлено програмні заходи, проекти, інформаційні кампанії з громадської дипломатії НАТО протягом 2015-2022 рр. Підкреслено потребу у більш чутливих і ефективних засобах спілкування з громадськістю та підвищення обізнаності, зокрема серед молодих людей щодо цінностей та ролі НАТО у все більш глобалізованому світі. Експерти очікують, що головна мета громадської дипломатії НАТО буде спрямована на громадську думку країн за межами НАТО. Оскільки наразі зусилля громадської дипломатії Альянсу здебільшого зосередженні на громадській думці лише держав-членів. На думку авторів, важливо подолати політичні та бюрократичні бар’єри для побудови спільної та цілісної платформи з громадської дипломатії в рамках Альянсу. Встановлено, що НАТО виявилося важко сформулювати інституційну стратегію громадської дипломатії через пріоритетність індивідуальних інтересів у країнах-членах, таким чином, підхід, заснований на співпраці та діалозі, відіграватиме вирішальну роль у розвитку бачення та цілей НАТО на сучасному етапі.

Public diplomacy of international organizations is a relatively new phenomenon. Not all of them aim to communicate with foreign audiences (in particular, in states that are not members of the organizations). Whether the communication of an international organization with the citizens of member states should be classified as public diplomacy is a rather debatable issue. Therefore, it is necessary to focus primarily on organizations that actively and consistently try to establish contact with the public outside the borders of the member states, creating special organizational structures for this purpose – primarily NATO. Among the international organizations active in the field of public diplomacy, it is the North Atlantic Treaty Organization (NATO) that makes a lot of effort to establish communication with foreign audiences and has already accumulated considerable experience, and its public diplomacy has acquired distinctive specific features in recent years. NATO is one of the largest international organizations, which is aware of modern challenges and tries to form the image of the organization as a guarantor of security and an effective platform for combining the efforts of states in the fight against terrorism, proliferation of weapons of mass destruction, threats to energy security, merchant shipping, etc. This organization demonstrates its own successful approaches to using public diplomacy tools. In this article, we will focus on the study of the organizational structure of the Alliance in the field of public diplomacy, in particular, the highlighted features of the functioning of NATO's public diplomacy tools, the analysis of communication mechanisms, as well as program activities, projects, and information campaigns in the specified field. We came to the conclusions, that NATO managed to create a modern and coherent mechanism for the implementation of public diplomacy, which helps the organization to achieve its own goals, and is also interesting in view of the current research on the trends of transformation and implementation of public diplomacy practices in modern international relations. Today, NATO can implement a social media network strategy that consists of informing the public about its missions, officials and institutions. In addition, social media networking campaigns can focus on NATO's core activities, its multilateral diplomatic initiatives, and its response to growing international security challenges. The content of such campaigns can be carried out through a network of tweets to reach the target audience. The implementation of this strategy will help to expand the global scale of the Alliance's communication through its own online network. However, currently NATO's public diplomacy efforts are mainly aimed at member states' public opinion. Therefore, it is important to overcome political and bureaucratic barriers to build a common and integrated public diplomacy platform within the Alliance. It has been found that NATO has found it difficult to formulate an institutional public diplomacy strategy due to the prioritization of individual interests in member states, thus an approach based on cooperation and dialogue will play a crucial role in developing NATO's vision and goals in this new era. In this sense, social networking platforms should be used more often and more effectively, as they provide simultaneous social interaction between users.