АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ЯК СКЛАДОВА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИХ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ РЕСУРСІВ ЗАКАРПАТТЯ

Abstract

Закарпаття є скарбницею археологічних пам’яток, тут представлені всі епохи від кам’яного віку до серед- ньовіччя. Джерела артефактів давніх епох не були відкриті лише там, де не проводилися пошукові роботи. На часі все більш широке залучення археологічної спадщини краю до туристично-рекреаційної сфери. Для організації археологічного та наукового туризму в регіоні старожитності давніх епох мають виключне значення. У статті дається характеристика тих пам’яток культури, які відносяться до краєзнавства, джерелоз- навства. Об’єктом дослідження є археологічні пам’ятки Закарпаття від кам’яної доби до середньовіччя. Основна мета полягає у розкритті результатів археологічного вивчення території Закарпатської області, описі та аналізі відкритих і частково досліджених пам’яток. На території Закарпатської області знаходиться чимало унікальних пам’яток історико-культурної спадщини України. На поч. 2015 р. у краї під охороною держави було 1637 пам’яток, зокрема: археології – 494, історії – 523, архітектури та містобудування – 302, монументального мистецтва – 93. У Зводі будуть подані дані про 8 пам’яток науки і техніки, 41 пам’ятку садово-паркового мистецтва, 175 ландшафтних парків. Найбільшою комплексною пам’яткою національного значення, яка представлена всіма видами пам’яток є Ужгородський замок. Перлинами Закарпаття вважаються Мукачівський замок «Паланок», Хустський та Невицький замки-фортеці. До складу комплексних пам’яток відносяться й фортифікаційні споруди часів Першої та Другої світових воєн, зокрема «Лінія Арпада». Пам’ятки археології, серед яких 13 включені до списку пам’яток національного значення, представляють Закарпаття з доісторичних часів. Пам’ятки історії пов’язані з видатними просвітянами, митцями, науковцями, освітянами, представниками духівництва, військовими та політичними діячами краю, якими пишається вся Україна.