Membership in the World Trade Organisation – Institutional Imlications And Impact on Domestic Trade Policies

Abstract

The paper concerns implications of the WTO rules on domestic regulations and trade policy measures and analises trade policy options available for a WTO member-state under the WTO rules that may maintain benefiting from the WTO membership. It describes effects of the WTO disciplines on institutional structure of the member-states and analyses issues relating to the formulation of the WTO compatible trade policy measures and mechanisms of their application, examines possibilities for the utilisation of contingency protection measures available under the WTO law. Issues of institution building, trade regime formation and creation of an adequate normative basis of the trade policy formulation is also touched upon based on such analysis, given that the mentioned aspects of the WTO membership is a necessary condition for a successful WTO compliant trade policy. At the same time, it also becomes important to ensure achievment of the development and welfare interests and avoid of subjecting foreign trade measures to private interests by way of establishment of the appropriate procedures and legal environment. Therefore, shaping trade regime and legal procedures in a way enabling formulation and implementation of measures serving the community interests and excluding or minimising utilisation therof in the interests of the private interest groups aquire utmost importance. Based on this, the paper analyses interactions between the rules, practices and institutions comprising the WTO law and the trade regimes of the member-states and explores possibilities of establishing, conducting and adaptation of the WTO complaint trade policies capable of ensuring acievement of social and econimic development goals. Therefore, the paper explores the trade policy regulation mechanisms of the states within the normative and institutional framework established by the WTO law, as well as the possibilities of introducing economic and social development-oriented trade policies by the member-states and candidates for membership in accordance with the WTO law. For these purpose, the legal and institutional aspects of the WTO affecting formation of trade policies and the application of trade measures by the member states and consequencies of mutual institutional influences between the WTO law and the trade policies of the member states are highlighted, principal legal and institutional effects arising from the WTO agreements have been analysed, experience of the WTO members in trade policy formulation and implementation have been summarized, deficiencies and shortfalls in the internal legal systems and institutional structures that may arise in connection with the membership in the WTO identified based on analysis of the experience of the WTO members, recommendations and proposals regarding legal adaptation and institutional changes that may be considered necessary or appropriate in connection with WTO membership have been formulated. It is shown that membership in the WTO results in long-term effects on the country’s economy, and these effects concern primarily the legal regulation of trade relations. WTO membership, creates the need to constantly adapt the application of trade policy measures to the WTO requirements. The paper asserts that specific times, durations and purposes of trade measures applicable in accordance with the WTO law depend on the specifics of the objectives and the issues to be resolved in a specific political and economic conditions and, therefore, must be determined individually in each case. The trade policy in such case needs to be purposefully and organically reconciled with general macroeconomic measures such as tax policy, labor market regulations, investment environment, currency policy, etc., in order to be able to maintain economic efficience and social welfare under the WTO rules, otherwise it is possible that membership in the WTO can become a source of economic and social tensions. WTO membership may vreate serious economic and social risks. Mitigation of such risks requires adaptation of the legal regulation, as well as institutional and power structures. Solutions should accomodate specific political, economic and social situations, institutional structure and would require involvement of adequate fianacial and intellectual resources. The paper also toches upon the issues of transparency, market competition, good governance methods, market inadequacy and market protection possibilities. As an overall conclusion, it is asserted that adherence to the WTO rules does not ensure the increase in the level of well-being, economic and social development, but only creates the basis for it. Achieving these goals may not be possible through membership in the WTO, but through appropriate organizational structure taking into account the membership requirements, as well as thoughtful decisions on the use of opportunities provided by the WTO. Although the requirements are numerous, the freedom to decide about these requirements is not small. This last aspect is a key issue to consider in terms of the impact of the WTO on trade policy and market access conditions.

Документ стосується наслідків правил СОТ для внутрішнього регулювання та заходів торговельної політики та аналізує варіанти торговельної політики, доступні державі-члену СОТ згідно з правилами СОТ, яка може зберегти вигоди від членства в СОТ. Він описує вплив дисциплін СОТ на інституційну структуру держав-членів та аналізує питання, пов’язані з формулюванням сумісних із СОТ заходів торговельної політики та механізмів їх застосування, досліджує можливості використання заходів захисту на випадок непередбачених ситуацій, доступних відповідно до законодавства СОТ. На основі такого аналізу також торкаються питання інституційної розбудови, формування торговельного режиму та створення адекватної нормативної бази формування торговельної політики, враховуючи, що зазначені аспекти членства в СОТ є необхідною умовою для успішної торговельної політики, що відповідає вимогам СОТ. У той же час, також стає важливим забезпечити досягнення інтересів розвитку та добробуту та уникнути підпорядкування заходів зовнішньої торгівлі приватним інтересам шляхом встановлення відповідних процедур та правового середовища. Таким чином, формування торговельного режиму та правових процедур таким чином, щоб уможливити формулювання та реалізацію заходів, що служать інтересам громади та виключити або мінімізувати їх використання в інтересах приватних груп інтересів, набуває надзвичайного значення. Виходячи з цього, у статті аналізується взаємодія між правилами, практикою та інститутами, що становлять право СОТ, і торговельними режимами держав-членів, а також досліджуються можливості встановлення, проведення та адаптації торговельної політики СОТ для оскарження, здатної забезпечити досягнення соціальних і цілі економічного розвитку. Таким чином, у статті досліджуються механізми регулювання торговельної політики держав у нормативних та інституційних рамках, встановлених правом СОТ, а також можливості запровадження державами-членами та кандидатами на членство торговельної політики, орієнтованої на економічний і соціальний розвиток. відповідно до законодавства СОТ. З цією метою висвітлюються правові та інституційні аспекти СОТ, що впливають на формування торговельної політики та застосування торговельних заходів державами-членами, а також наслідки взаємного інституційного впливу між правом СОТ і торговельною політикою держав-членів, основні правові та інституційні наслідки, що випливають з угод СОТ, узагальнено досвід членів СОТ у формуванні та реалізації торгової політики, виявлено недоліки та недоліки у внутрішніх правових системах та інституційних структурах, які можуть виникнути у зв’язку з членством у СОТ. на основі аналізу досвіду членів СОТ сформульовано рекомендації та пропозиції щодо правової адаптації та інституційних змін, які можуть вважатися необхідними або доцільними у зв’язку з членством у СОТ. Показано, що членство у СОТ призводить до довгострокових наслідків для економіки країни, і ці наслідки стосуються, насамперед, правового регулювання торговельних відносин. Членство в СОТ породжує необхідність постійного пристосування заходів торговельної політики до вимог СОТ. У документі стверджується, що конкретні часи, тривалість і цілі торговельних заходів, які застосовуються відповідно до законодавства СОТ, залежать від специфіки цілей і питань, які необхідно вирішити в конкретних політичних і економічних умовах, і, отже, повинні визначатися індивідуально в кожному справа. Торговельна політика в такому випадку має бути цілеспрямовано та органічно узгоджена із загальними макроекономічними заходами, такими як податкова політика, регулювання ринку праці, інвестиційне середовище, валютна політика тощо, щоб мати можливість підтримувати економічну ефективність та соціальний добробут у рамках СОТ. правил, інакше членство в СОТ може стати джерелом економічної та соціальної напруги. Членство в СОТ може створити серйозні економічні та соціальні ризики. Зменшення таких ризиків вимагає адаптації правового регулювання, а також інституційних та владних структур. Рішення мають пристосовуватися до конкретних політичних, економічних та соціальних ситуацій, інституційної структури та вимагатимуть залучення відповідних фінансових та інтелектуальних ресурсів. У документі також розглядаються питання прозорості, ринкової конкуренції, ефективних методів управління, неадекватності ринку та можливостей захисту ринку. Як загальний висновок стверджується, що дотримання правил СОТ не забезпечує підвищення рівня добробуту, економічного та соціального розвитку, а лише створює основу для цього. Досягнення цих цілей можливо не через членство в СОТ, а через відповідну організаційну структуру з урахуванням вимог членства, а також продумані рішення щодо використання можливостей, які надає СОТ. Незважаючи на численні вимоги, свобода вирішувати про ці вимоги не мало. Цей останній аспект є ключовим питанням для розгляду з точки зору впливу СОТ на торговельну політику та умови доступу до ринку.