Застосування Конституції України під час вирішення цивільних та господарських справ в частині відшкодування майнової шкоди в разі наявності ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України

Abstract

Вказується, помилкове застосування судами господарської та цивільної ланок в якості доказу ухвали кримінального суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, як нереабілітуючої обставини під час встановлення майнової шкоди при вирішенні відповідних спорів. Автор відзначає, з наявного доступу до судових рішень та з їх аналізом видно, що розглядаючи справи, пов’язані із відшкодуванням майнової шкоди, не кожен суд надає правильну оцінку юридичній природі закриття кримінального провадження, що призводить до неправильного застосування вимог процесуального законодавства в частині прийняття та оцінки доказів. В статті розглядається проблемне питання застосування практики українських судів цивільної та господарської ланки при вирішенні питань відшкодування майнової шкоди при наявності ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності через сплив строків давності (зокрема, рішення Верховного Суду України), так і теоретичні аспекти, що стосуються даної проблематики із посиланням на норми Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до судової практики, в Україні закінчення строку давності у кримінальній справі не означає автоматично відсутності цивільно-правової відповідальності за вчинене правопорушення. У випадках, коли особу звільнено особу у кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом строку давності, все ще можуть бути підстави вимагати відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочинства. Українські суди можуть враховувати такі фактори, як характер правопорушення, розмір завданої шкоди та надані докази при визначенні відповідальності за компенсацію в цивільних справах. Цивільне судове провадження в даному випадку має бути відокремленим від кримінальної справи з необхідністю зосередження на юридичній відповідальності за заподіяну майнову шкоду при наявності відповідних допустимих доказів, поданих стороною у справі. Станом на сьогодення вкрай важливо ефективно орієнтуватися в особливостях таких справ і добиватися правильного тлумачення доказів у справах потенційної компенсації майнової шкоди в цивільному судочинстві.

It is pointed out, the erroneous application by the courts of the economic and civil links as evidence of the decision of the criminal court to close the criminal proceedings in connection with the expiration of the terms of bringing to criminal responsibility, as a non-rehabilitating circumstance during the establishment of property damage in the resolution of relevant disputes. The author notes that, from the available access to court decisions and their analysis, it is clear that when considering cases related to the compensation of property damage, not every court provides a correct assessment of the legal nature of the closure of criminal proceedings, which leads to the incorrect application of the requirements of procedural legislation in terms of the adoption and evaluation of evidence.The article examines the problematic issue of the application of the practice of Ukrainian civil and commercial courts in resolving issues of compensation for property damage in the presence of a decision to release a person from criminal liability due to the expiration of the statute of limitations (in particular, the decision of the Supreme Court of Ukraine), as well as theoretical aspects related to this issue with reference to the norms of the Constitution of Ukraine and the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.According to court practice, in Ukraine, the expiration of the statute of limitations in a criminal case does not automatically mean the absence of civil liability for the offense committed. In cases where a person has been acquitted in criminal proceedings due to the expiration of the statute of limitations, there may still be grounds to seek civil damages for property damage.Ukrainian courts may take into account such factors as the nature of the offense, the amount of damage caused and the evidence provided when determining liability for compensation in civil cases. Civil proceedings in this case should be separate from the criminal case with the need to focus on legal responsibility for the property damage caused in the presence of relevant admissible evidence submitted by the party in the case.As of today, it is extremely important to effectively navigate the peculiarities of such cases and to achieve the correct interpretation of evidence in cases of potential compensation for property damage in civil proceedings.