Гендерні традиції українського народу та їх розвиток у сучасних умовах відновлення держави

Abstract

Охарактеризовано залежність між гендерною демократією, як системою сформованих та законодавчо закріплених рівних прав і можливостей волевиявлення жінок і чоловіків, та економічним розвитком держави. Встановлено, чим вищий рівень внутрішнього валового продукту в державі, тим нижчий індекс гендерного розриву, який включає критерії економічної участі, розширення прав і можливостей у політиці, рівня освіти, доступу до системи охорони здоров’я, тривалості життя. З’ясовано, що в Україні принцип гендерної рівності має історичний досвід свого становлення, ґрунтується на традиції українського народу щодо паритетного становища обох статей у сім’ї, суспільстві та державі, залежить від способу організації політичної влади в державі, рівнів демократичності та зрілості суспільства. Визначено й охарактеризовано етапи історичного досвіду становлення української моделі гендерного паритету, пов’язані з політичним устроєм держави: гендерна економічна рівноправність жінки і чоловіка; утвердження стереотипу нерівності у суспільній свідомості; зникнення політичної гендерної рівноправності в українському суспільстві; боротьба за гендерну рівність; встановлення пропорційного представництва жінок у владних структурах; розвиток нових гендерних практик та відмова від формального представництва жінок у владних інституціях. Визначено й обґрунтовано чинники сприяння розвитку гендерних традицій українського народу в аспекті реалізації сучасної гендерної політики України в умовах повоєнного відновлення і виконання Цілей сталого розвитку, серед яких – розвиток критичного, гнучкого, толерантного мислення; подолання гендерних стереотипів; формування відповідального ставлення до виконання гендерних зобов’язань. Зазначено, що розв’язання ґендерних проблем в Україні вимагає від парламентарів, керівників держави, публічних службовців нових професійних знань і професійного аналізу ґендерної проблематики, що є перспективним напрямом наукових досліджень.

The dependence between gender democracy is characterized as a system of formed and legally enshrined equal rights and opportunities for expression of will of women and men, and economic development of the state. It was established that the higher the level of gross domestic product in the state, the lower the gender gap index, which includes criteria for economic participation, empowerment in politics, level of education, access to the health care system, and life expectancy. It was found that in Ukraine the principle of gender equality has a historical experience of its formation, is based on the tradition of the Ukrainian people regarding the parity position of both sexes in the family, society and the state, depends on the way political power is organized in the state, levels of democracy and maturity of society. The stages of the historical experience of the formation of the Ukrainian model of gender parity, related to the political system of the state, are defined and characterized: gender economic equality of women and men; affirmation of the stereotype of inequality in public consciousness; the disappearance of political gender equality in Ukrainian society; struggle for gender equality; establishment of proportional representation of women in power structures; development of new gender practices and rejection of formal representation of women in power institutions. The factors contributing to the development of the gender traditions of the Ukrainian people in the aspect of the implementation of the modern gender policy of Ukraine in the conditions of post-war recovery and the implementation of the Sustainable Development Goals have been determined and substantiated, among which – the development of critical, flexible, tolerant thinking; overcoming gender stereotypes; formation of a responsible attitude towards the fulfillment of gender obligations. It is noted that solving gender problems in Ukraine requires new professional knowledge and professional analysis of gender issues from parliamentarians, state leaders, and public servants, which is a promising direction of scientific research.