Олімпійські референдуми у країнах Європи як фактор розвитку громадянського суспільства

Abstract

Політичний інститут Олімпійських референдумів щодо подання заявки на проведення Олімпійських та Паралімпійських ігор (ОіПІ) є міжнародною практикою демократичних країн світу у прийнятті остаточних рішень щодо реалізації олімпійських проектів владою міст та регіонів. Здебільшого їх ініціюють об’єднання громадян, екологічні та інші неурядові організації, зацікавлені представники влади, а Міжнародний олімпійський комітет (МОК) змушений звертати увагу на результати голосування. Автор проаналізував особливості ініціювання, громадської думки та агітаційної компанії прихильників проведення олімпійських референдумів у європейських країнах у перші десятиліття ХХІ ст. Доведено, що розгортається потужне медійне та ідеологічне протистояння між представниками громадянського сектору, різними групами тиску та державними, місцевими органами влади, осередками політичних партій щодо доцільності проведення OiПI. Виявлено, що серед аргументів переважають економічні, природно-ресурсні, іміджеві, а в останні десятиліття – геополітичні. Ці референдуми сприяють розширенню нормативно-правової бази країн світу, формуванню політичної культури громадян. Про це свідчить їхня участь в акціях протесту, висока явка у дні голосування, співпраця між громадськими рухами і комітетами, що виступають проти проведення Олімпійських Ігор, у інших містах і країнах світу. Наголошено, що владні кола, бізнес-еліти, Національні Олімпійські комітети (НОК) країн світу, МОК обов’язково враховують негативні суспільні настрої напередодні референдумів та їх результати. Тому автор стверджує, що олімпійські референдуми є важливим фактором формування громадянського суспільства, дотримання прав і свобод громадян, утвердження європейських демократичних цінностей. Автор виокремив позитивні (увага влади до соціально-економічних проблем міст і регіонів) та негативні (значна політизація політичними партіями, використання їх як «політичного замовлення») аспекти проведення олімпійських референдумів для розвитку громадянського суспільства в окремих країнах і загалом.

The Political Institution of Olympic Referendums that is responsible for submissions of applications of the Olympic and Paralympic Games (OiPI) is an international practice of the democratic countries. This Institution often transfers the final decisions regarding the lieu of Olympic projects to the authorities of cities and regions. They are mostly initiated by public associations such as, environmental and other non-governmental organizations and committed government representatives, that the International Olympic Committee (IOC) has to acknowledge. The author analyzes the nature of initiation, public opinion and campaigning of supporters of Olympic referendums in European countries in the first decades of the 21st century. It has been proven that powerful media and ideological confrontations are unfolding between representatives of the civil sector, various collective groups, local and federal authorities and political party branches regarding the expediency of conducting OiPI. It was found that the predominant arguments were most often related to economy, natural-resource, and «image», while in the recent decades the geopolitical arguments also gained significant dominance. These referendums contribute to the expansion of the worldwide regulatory and legal framework, as well as the formation of the political culture of citizens. This can be seen through amplification in protest participation, high voting turnout, cooperation between public movements and committees opposing the Olympic Games in other cities and countries of the world. It was emphasized that the governing circles, business elites and specifically the National Olympic Committees (NOCs) take into account the negative public sentiments before the referendums. Therefore, the author states that the Olympic referendums are an important factor in the formation of civil society, the observance of the rights and freedoms of citizens, and the affirmation of European democratic values. The author underlines the positive (attention of the authorities to socio-economic problems in their community) and negative (significant politicization by political parties, their use as a «political order») aspects of holding Olympic referendums for the development of the society in individual countries and in general.