Вплив трансформаційних процесів на конфігурацію партійних систем країн Вишеградської групи

Abstract

Охарактеризовано вплив трансформаційних процесів на конфігурацію партійних систем країн Вишеградської групи. Зазначено, що у відповідності до транзитологічної парадигми вагомий вплив на розвиток партійних систем мають такі особливості демократичного переходу: 1) початкова точка з якої відбувається рух до демократії; 2) результати «установчих» виборів; 3) моделі переходу від авторитарних режимів до демократії; 4) особливості демократичного транзиту (вертикальна структура демократичного переходу). Констатовано, що встановлення демократії не є обов’язковим результатом цього процесу, оскільки можливе повернення назад до авторитарного режиму, або перерив у транзиті (гібридні політичні режими). А також акцентовано, що консолідовані демократії можуть також повертатися до авторитарного правління (наприклад, сучасний режим «неліберальної демократії» в Угорщині). Таким чином, з успішним переходом до демократії пов’язують і консолідацію партійної системи, яка характеризується зменшенням партійної фрагментації та електоральної волатильності. Описано логіку еволюції партійних систем країн Вишеградської групи в умовах демократичного транзиту. Упродовж 1989–2004 рр. такий розвиток відбувався у контексті демократичних переходів у цих країнах. Відповідно 2004 р. (вступ до Євросоюзу) можна умовно вважати роком досягнення консолідованої демократії. Зазначено, що консолідація демократії і консолідація партійних систем процеси взаємопов'язані, оскільки останній є частиною загальної консолідації демократії. Підкреслено, що з 2004 р. до 2010 р. у країнах Вишеградської групи відбувається консолідація партійних систем, формування їх акторного складу та конфігурації. Конфігурацію можна визначити як системи поміркованого плюралізму у двоблоковому вимірі. Починаючи з 2010 р. можемо говорити про новий період у розвитку партійних систем країн Вишеградської групи, який пов'язаний з появою сильних консервативних партій: «Фідес» (Угорщина), «Право і справедливість» (Польща) та лівої популістської партії «Напрям – Соціал-демократія» (Словаччина). Акторний склад партійних систем країн Вишеградської групи за результатами останніх парламентських виборів структурований наступним чином: 1) правлячі націонал-консервативні партії (ПіС, «Фідес») / коаліції на основі партій, які базуються на ідеології ліберального консерватизму; 2) опозиційні партії, ідеологією яких можна вважати ліберальний консерватизм, лібералізм, соціальний консерватизм, соціал-демократію; 3) праворадикальні популістські партії: «Конфедерація Свободи та Незалежності» (Польща), «Наша Батьківщина» (Угорщина), «Котлебівці – Народна партія Наша Словаччина» (Словаччина), «Свобода і пряма демократія» (Чехія).

The impact of transformational processes on the party systems configuration of the Visegrad Group countries is characterized. By the transitological paradigm, the following features of the democratic transition have a significant impact on the development of the party systems: 1) the starting point from which the movement towards democracy takes place; 2) the results of the "constituent" elections; 3) models of transition from authoritarian regimes to democracy; 4) features of democratic transit (vertical structure of democratic transition). It is stated that the establishment of democracy is not a necessary result of this process, as the return to an authoritarian regime or a break in transit (hybrid political regimes) is possible. It is emphasized that consolidated democracies can also return to authoritarian rule (e.g., the modern regime of "illiberal democracy" in Hungary). Thus, the successful transition to democracy is associated with the party system consolidation, which is characterized by a decrease in party fragmentation and electoral volatility. The logic of the evolution of the party systems of the Visegrad Group countries in the conditions of democratic transit is characterised. During 1989–2004, such development took place in the context of democratic transitions in these countries. Accordingly, 2004 (accession to the European Union) can be tentatively considered the year of achieving consolidated democracy. It is noted that the processes of consolidation of democracy and consolidation of party systems are interconnected, since the latter is part of the general consolidation of democracy. It is emphasized that from 2004 to 2010, the consolidation of party systems, the formation of their cast and configuration takes place in the Visegrad Group countries. Configuration can be defined as systems of moderate pluralism in the two-block dimension. Starting from 2010, we can talk about a new period in the development of the party systems of the Visegrad Group countries, which is associated with the emergence of strong conservative parties: "Fidesz" (Hungarian Civic Alliance, Hungary), "Prawo i Sprawiedliwość" ("Law and Justice", Poland) and the left-wing populist party "Smer ‒ Sociálna Demokracia" ("Direction ‒ Social Democracy" (Slovakia). According to the results of the latest parliamentary elections, the actors of the party systems of the Visegrad Group countries are structured as follows: 1) ruling national conservative parties (Prawo i Sprawiedliwość, Fidesz) / coalitions based on parties with the liberal conservatism ideology basis; 2) opposition parties whose ideology can be considered liberal conservatism, liberalism, social conservatism, social democracy; 3) right-wing radical populist parties: "Konfederacja Wolność i Niepodległość" ("Confederation Liberty and Independence", Poland), "Mi Hazánk Mozgalom" ("Our Homeland Movement", Hungary), "Kotleba ‒ Ľudová strana Naše Slovensko" ("Kotlebivtsi ‒ Kotleba - People's Party Our Slovakia", Slovakia), "Svoboda a přímá demokracie" ("Freedom and Direct Democracy", Czech Republic).