Національні меншини в політичному і правовому дискурсі ООН

Abstract

Робиться спроба стисло окреслити проблему захисту базових прав і свобод національних громад відповідно до міжнародного законодавства. Авторка визначає поняття базових прав згідно з нормативно-правовими актами, що були прийняті після завершення Другої світової війни – у 40 – 60-х рр. ХХ століття. Наголошується, що одним з перших міжнародних нормативних документів де є згадка про права меншин став Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, проте мова у ньому не йшла про національні меншини, а лише про мовні, релігійні та етнічні меншості. Свого роду новим стартом у захисті прав меншин стала Декларація Організації Об'єднаних Націй про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин, запроваджена у дію на початку 90 х рр. ХХ століття, яка була основою для ряду подальших документів ООН, що наближали європейське співтовариство до розуміння поняття «національні меншини». Тоді ж, у 90-х рр. почали свою роботу окремі структури у складі ООН, які займалися питаннями меншин – мова йде про Робочу групу з проблем меншин (1995) та Форум з питань меншин (2007), у який була трансформована робоча група. Ці робочі органи Організації Об’єднаних Націй сприяли міжнародному діалогу у найбільш гострі періоди дискусій щодо питань етнічного розмаїття та прав меншин. У статті зосереджується увага на діяльності окремих робочих органів ООН з проблем національних меншин – авторка спиняється на роботі як індивідуальних органів (окремі експерти), так і колективних (робочі групи та комісії). Окрім того, вказано на важливу роль Універсального періодичного огляду як механізму, що слугує узагальненню відомостей про дотримання прав меншин у всіх країнах-членах ООН. Одним з найбільш важливих інструментів захисту національних меншин названо Рамкову конвенцію, яка містить преамбулу та 32 статті. У дослідженні відзначено, що саме ця конвенція є першим обов’язковим для виконання багатостороннім правовим актом, що слугує справі захисту прав і свобод національних громад у всьому світі.

The article attempts to briefly outline the problem of protection of fundamental rights and freedoms of national communities under international law. The author defines the concept of fundamental rights in accordance with the legal acts adopted after the Second World War – in the 40s and 60s of the twentieth century. It is emphasised that one of the first international normative documents to mention minority rights was the International Covenant on Civil and Political Rights, but it did not refer to national minorities, only to linguistic, religious and ethnic minorities. The United Nations Declaration on the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities, enacted in the early 1990s, was a kind of new start in the protection of minority rights, and it was the basis for a number of subsequent UN documents that brought the European community closer to understanding the concept of "national minorities". At the same time, in the 1990s, separate structures within the UN dealing with minority issues began their work – the Working Group on Minority Issues (1995) and the Forum on Minority Issues (2007), into which the Working Group was transformed. These United Nations working bodies have facilitated international dialogue during the most acute periods of debate on ethnic diversity and minority rights. The article focuses on the activities of individual UN working bodies on national minority issues – the author discusses the work of both individual bodies (individual experts) and collective bodies (working groups and commissions). In addition, the author points out the important role of the Universal Periodic Review as a mechanism that serves to summarise information on the observance of minority rights in all UN member states. One of the most important instruments for the protection of national minorities is the Framework Convention, which contains a preamble and 32 articles. The study notes that this particular Convention is the first binding multilateral legal instrument that serves to protect the rights and freedoms of national communities around the world.