Сутність, зміст і рамки мультикультуралізму в теорії та практиці управління соціокультурним розмаїттям: концептуальний вимір

Abstract

У статті охоплено, впорядковано та систематизовано, а вже на цій підставі і концептуалізовано сутність, зміст та рамки мультикультуралізму в теорії і практиці управління соціокультурним розмаїттям. Це зроблено на тлі виділення і пояснення відмінностей мультикультуралізму від інших підходів до управління соціокультурним розмаїттям, а також одночасно як загальнотеоретично, так і значною мірою емпірично й враховуючи практику низки країн. Наголос у дослідженні зроблено на тому, щоб врешті-решт означити рамки феномена мультикультуралізму і відмежувати його від явища мультикультурності, оскільки це вкрай важливо у контексті розмов про управління соціокультурним розмаїттям чи тією ж самою мультикультурністю. Аргументовано, що мультикультуралізм неодмінно треба розглядати як складну та багатогранну концепцію, оскільки вона може і повинна бути потрактована як двостороння, інклюзивна та мультиплікативна за своєю сутністю. Простежено, що успіх чи невдача мультикультуралізму як підходу до управління соціокультурним розмаїттям завжди залежать від різних чинників, а тому важливо враховувати, що мультикультуралізм не надає вичерпної моделі для всіх суспільно-політичних ситуацій. Разом із цим, виявлено, що одним із наслідків мультикультуралізму як опції інтеграції постіммігрантських груп і меншин є перетворення таких важливих аспектів, як національна ідентичність і громадянство. В цілому обґрунтовано, що мультикультуралізм як підхід щодо управління соціокультурним розмаїттям та концепція сприяння інтеграції має «полісемічний» характер і його тлумачення є досить різноманітним. Інакше кажучи, ідея мультикультуралізму має мінливу чи навіть «хамелеонську» природу і структуру, яка дозволяє одночасно приймати і відхиляти її в різних ситуаціях та при обговоренні, однак ускладнює дослідження та систематизацію мультикультуралізму як адаптаційного засобу держави та/або домінуючих груп у ній для взаємодії з групами та культурами меншин.

The article comprehensively, systematically and coherently addresses and conceptualizes the essence, content and framework of multiculturalism in the theory and practice of managing socio-cultural diversity. This is done against the backdrop of distinguishing and explaining the differences between multiculturalism and other approaches to managing socio-cultural diversity, both theoretically and empirically, as well as taking into account the practices of various countries. The emphasis of the study is placed on ultimately defining the boundaries of the phenomenon of multiculturalism and distinguishing it from the concept of multiculturality, as this is crucial in the context of discussions about managing socio-cultural diversity or the very idea of multiculturality. It is argued that multiculturalism must necessarily be considered a complex and multifaceted concept, as it can and should be interpreted as inherently two-sided, inclusive and multiplicative. It is observed that the success or failure of multiculturalism as an approach to managing socio-cultural diversity always depends on various factors, so it is important to recognize that multiculturalism does not provide a comprehensive model for all socio-political situations. Furthermore, it is revealed that one of the consequences of multiculturalism as an option for integrating post-immigrant groups and minorities is the transformation of crucial aspects such as national identity and citizenship. In conclusion, it is proved that multiculturalism as an approach to managing socio-cultural diversity and the concept of promoting integration have a «polysemic» nature, and their interpretations are quite diverse. In other words, the idea of multiculturalism has a variable or even «chameleon-like» nature and structure, which allows it to be simultaneously accepted and rejected in different situations and discussions. However, this complexity complicates the study and systematization of multiculturalism as an adaptation tool for the state and/or dominant groups within it to interact with minority groups and cultures.