Законодавче регулювання відносин соціального діалог

Abstract

У статті проведено аналіз Законів України у сфері відносин соціального діалогу та пошук шляхів узгодження та /або удосконалення їх норм, що сприятиме підвищенню гарантій взаємодії та взаєморозуміння сторін такого діалогу. Основні положення про соціальний діалог, зокрема про відносини щодо вирішення колективних трудових спорів та трудову медіацію, повинні бути закріплені у базовому нормативно-правовому акті у сфері трудових відносин – КЗпП України (або кодифікованому акті, який ухвалять йому на зміну). Проведено характеристику Законів України, які перебувають у взаємозв’язку із Законом України «Про соціальний діалог в Україні» з питань суб’єктного складу, зокрема і ті, що визначають участь органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах соціального діалогу, а також відповідних законопроектів. Наведено норми Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», які потребують узгодження з базовим нормативним актом з питань соціального діалогу – звужують його зміст у питаннях участі професійних спілок/їх об’єднань у відносинах соціального діалогу. Запропоновано виявлені неузгодженості відкоригувати у напрямку приведення у відповідність до базового законодавства про соціальний діалог. Звернено увагу на дискусійність статусу органів місцевого самоврядування як суб’єктів соціального діалогу через поєднання партнерства та підзвітності. Відзначено, що Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» регламентує етапи вирішення колективних трудових спорів, одним із яких є примирні процедури. Зазначена процедура відповідає формам соціального діалогу, визначених у Законі України «Про соціальний діалог в Україні». Тому назріла потреба змістовно синхронізувати законодавчі правила примирних процедур під час вирішення колективних трудових спорів із нормами законодавства про соціальний діалог. Наведено аргументи, що однією із форм соціального діалогу є трудова медіація: 1) вона є взаємодією сторін позасудової, структурованої процедури, за допомогою якої робиться спроба запобігти конфлікту, та яка здійснюється шляхом переговорів; 2) до сфери дії Закону України «Про медіацію» належать відносини, пов’язані із проведенням медіації з метою запобігання виникнення конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), зокрема трудових. Зроблено висновок, що Закон України «Про соціальний діалог в Україні» потрібно узгодити із Законом України «Про медіацію» в частині визначення форм соціального діалогу.

The article analyses the Laws of Ukraine in the field of social dialogue relations and explores ways to harmonize and/or improve their provisions, which would enhance the guarantees of interaction and mutual understanding between the parties involved in such dialogue. The main provisions regarding social dialogue, particularly those concerning the resolution of collective labour disputes and labour mediation, should be enshrined in the fundamental regulatory act in the field of labour relations – the Labour Code of Ukraine (or a codified act that may replace it). The article provides a characterization of the Laws of Ukraine that are interconnected with the Law of Ukraine «On Social Dialogue in Ukraine» on issues concerning the subjects of such legal relations, including those that define the participation of executive authorities and local self-government bodies in social dialogue relations, as well as relevant draft laws. It also presents the provisions of the Law of Ukraine «On Trade Unions, Their Rights and Guarantees of Activity» that require harmonization with the fundamental regulatory act on social dialogue, as they limit its scope concerning the participation of trade unions/their associations in social dialogue relations. It is proposed to address the identified inconsistencies by aligning them with the fundamental legislation on social dialogue. Attention is drawn to the contentious status of local self-government bodies as subjects of social dialogue due to the combination of partnership and accountability. It is noted that the Law of Ukraine «On the Procedure for Resolving Collective Labour Disputes» regulates the stages of resolving collective labour disputes, one of which is conciliation procedures. This procedure corresponds to the forms of social dialogue defined in the Law of Ukraine «On Social Dialogue in Ukraine». Therefore, there is a need to substantively synchronize the legislative rules of conciliation procedures during the resolution of collective labour disputes with the norms of legislation on social dialogue. Arguments are presented that labour mediation is one form of social dialogue: 1) it involves the interaction of parties in an out-of-court, structured procedure aimed at preventing conflicts, conducted through negotiations; 2) the scope of the Law of Ukraine «On Mediation» includes relations related to conducting mediation to prevent potential conflicts (disputes) or to resolve any existing conflicts (disputes), including labour disputes. It is concluded that the Law of Ukraine «On Social Dialogue in Ukraine» should be harmonized with the Law of Ukraine «On Mediation» regarding the definition of forms of social dialogue.