Стратегії дезінформації Росії в російсько-українській війні: типологія фейків

Abstract

У сучасному світі інформаційна війна стала невід’ємною складовою збройного насилля. Російсько-українська війна є прикладом, де дезінформація використовується агресором для впливу на українське суспільство з метою та здобуття стратегічної переваги. З поширенням соціальних мереж та онлайн-платформ стратегії дезінформації стали одним з інструментів формування громадської думки, а фейки стали засобом впливу на формування світогляду українських громадян, що становить пряму загрозу національній безпеці держави. Стаття розкриває різновиди фейків та їхню роль у гібридній війні, визначає типологію використовуваних стратегій та їхні наслідки для суспільства та національної безпеки. Автор використовує соціокультурний методологічний підхід та ряд наукових методів, таких як діалектичний, узагальнення, порівняльний та герменевтичний, для комплексного вивчення проблеми. Проблема типологізації фейків полягає в тому, що фейки можуть приймати різноманітні форми і впливати на різні аспекти суспільства, інформаційного простору та політики. Типологізація фейків спрямована на класифікацію та систематизацію цих різних форм, але це завдання важке через, по-перше, їхню складність та постійну еволюцію; по-друге, фейки можуть бути спрямовані на досягнення різних цілей, таких як вплив на політичні рішення, сіяння паніки, збільшення прибутків або руйнування репутації; по-третє, деякі фейки мають обмежене поширення та призначені для впливу на окремі групи, тоді як інші можуть мати глобальний вплив; по-четверте, розвиток технологій, таких як діпфейки і синтетичний контент, ускладнює виявлення та класифікацію фейків; по-п’яте, фейки в конфліктних ситуаціях можуть відрізнятися від фейків у мирних часах, оскільки їхні мети та методи можуть змінюватися. Тобто, проблема полягає в тому, як класифікувати та категоризувати ці різні аспекти фейків, з метою кращого їх розуміння та боротьби з ними. У типологізації важливо враховувати динаміку змін у сфері дезінформації та адаптувати класифікацію до нових реалій. Результати дослідження можуть служити основою для розробки ефективних стратегій протидії дезінформації та підвищення інформаційної безпеки в умовах сучасного інформаційного конфлікту.

Resume. In the modern world, information warfare has become an integral component of armed conflict. The Russian- Ukrainian war serves as an example where disinformation is employed by the aggressor to influence Ukrainian society and gain strategic advantages. With the proliferation of social media and online platforms, disinformation strategies have become tools for shaping public opinion, and fake news has become a means of influencing the worldview of Ukrainian citizens, posing a direct threat to national security. The article explores various types of fakes, their role in hybrid warfare, defines the typology of employed strategies, and examines their consequences for society and national security. The problem of typologizing fakes lies in the fact that fakes can take diverse forms and impact various aspects of society, the information space, and politics. Typologizing fakes aims to classify and systematize these different forms, but the task is challenging due to their complexity and constant evolution. Fakes may pursue different goals, such as influencing political decisions, spreading panic, increasing profits, or damaging reputations. Some fakes have limited reach and target specific groups, while others may have a global impact. Technological advancements, such as deepfakes and synthetic content, further complicate the detection and classification of fakes. Additionally, fakes in conflict situations may differ from those in peacetime, as their goals and methods can vary. In essence, the problem revolves around how to classify and categorize these diverse aspects of fakes for better understanding and combating them. Typologizing is crucial to consider the dynamic changes in the realm of disinformation and adapt the classification to new realities. The definition of the nature and understanding of the key characteristics of fake news are crucial elements for developing strategies to counter disinformation and enhancing the information literacy of the population in Ukraine amid Russian aggression. The analysis has revealed that fake news can take various forms depending on goals, audience, and context. Some of them are explicitly targeted at specific social groups and proven to be more effective in achieving their objectives compared to others. Today, it is highly necessary to develop effective strategies to counter fake news and create tools aimed at reducing their impact on society. The research findings can serve as a foundation for developing effective strategies to counter disinformation and enhance information security in the conditions of contemporary information conflict.