Сучасні правові проблеми захисту здоров’я людини: від комплексних підходів до практичних рішень

Abstract

У статті проаналізовано стан суспільних відносин із захисту здоров’я людини засобами еколого-правового регулювання як важливого напряму державної екологічної політики та політики у сфері охорони здоров’я, розвитку правової практики, виявлення недоліків та прогалин у чинному законодавстві, а також внесення пропозицій щодо його вдосконалення з огляду на міжнародно-правові та європейські підходи до регулювання зазначених відносин. Отримання екологічно значимої інформації про стан здоров’я людини, здійснення інших розвідок у рамках дослідження його детермінант сприятиме розвитку механізму правового регулювання відповідних відносин в Україні. Предметом дослідження є положення екологічного та інших галузей законодавства, а також науково-теоретичні й практичні ідеї, погляди та підходи до вирішення правових проблем захисту здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної, продовольчої, харчової безпеки, розвитку методології здійснення наукових досліджень в еколого-правовій та інших сферах. Об’єктом дослідження є суспільні екологічні та інші правовідносини, які виникають в умовах сьогодення під впливом воєнних загроз та вимог воєнного стану, а також соціально-правові передумови становлення та розвитку детермінант здоров’я крізь призму правового, зокрема, еколого-правового механізму. Ефективність екологічного права значною мірою обумовлена реалізацію основної і найважливішої цілі – безпосереднього захисту людини та її права на життя і здоров’я в цілому та, зокрема, права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Боротьба світової спільноти з надмірним забрудненням навколишнього середовища, розвиток раціонального використання природних ресурсів, піклування про людину та все людство є основоположними векторами розвитку міжнародного співробітництва. В більшості розвинених країн світу вирішення проблеми забезпечення екологічної безпеки віднесено до компетенції спеціально створених владних інституцій, які визначають відповідні напрями міжнародного співробітництва, вектори розвитку. Необхідно унеможливити ігнорування природничо-наукової парадигми, згідно з якою навколишнє середовище, яке впливає на організм людини, це не тільки природа, але і все, що знаходиться поза її організмом. Увага науковців не повинна обмежуватися аналізом наслідків забрудненого середовища, але й спрямовуватися на вивчення і прогнозування змін середовища, яке оточує людину, умов існування людини та їх вплив на здоров’я людини як біосоціальної істоти. Діапазон цих змін дуже широкий – від новацій в структурі харчування до трансформацій культури і етики, розвитку правової культури, здорового способу життя на суспільному та індивідуальному рівнях. Здоров’я людини слід розглядати як комплексний соціально-економічний, екологічний і гігієнічний показник, який інтегрує демографічні, соціальні та біологічні процеси, властиві людському суспільству, відображає рівень його економічного і культурного розвитку, стан медичної допомоги, несе на собі відбиток історико-етнографічних традицій і природно-кліматичних змін. Поряд із культурою праці, побуту, мислення, поведінки, спілкування, адаптивною культурою на сьогодні пропонується виділити і культуру здоров’я, що насправді зумовлює подальший розвиток усіх різновидів культур і має стати передумовою формування людини як цілісного індивіда, охоплюючи всі сторони життя. Збереження здоров’я нації сьогодні є соціальною необхідністю. Процес формування екологічної культури системою заходів освітньої діяльності, крім безпосередньо екологічної культури, охоплює також формування культури здорового способу життя, гігієнічних навиків, дбайливого ставлення до довкілля тощо. Не менш важливим при цьому є забезпечення збалансованого безпечного харчування всього населення. Враховуючи комплексність вказаної проблеми, необхідним є залучення до цієї роботи фахівців найрізноманітніших спеціальностей. Поставлені завдання актуалізують питання дослідження змісту поняття «здоров’я людини», визначеного Законом України «Про систему громадського здоров’я». Законодавчого закріплення потребує термін «екологічні детермінанти здоров’я» як рівень забруднення навколишнього природного середовища (місцевості), де проживає людина: рівень забруднення поверхневих та підземних вод, земельних ділянок, атмосферного повітря тощо.

The article analyzes the state of social relations on the protection of human health by means of environmental and legal regulation as an important direction of the state environmental policy and policy in the field of health protection, the development of legal practice, the identification of shortcomings and gaps in the current legislation, as well as making proposals for its improvement in view of international legal and European approaches to the regulation of the specified relations. Obtaining ecologically significant information about the state of human health, carrying out other investigations within the framework of the study of its determinants will contribute to the development of the mechanism of legal regulation of relevant relations in Ukraine.The subject of the research is the provisions of environmental and other branches of legislation, as well as scientific-theoretical and practical ideas, views and approaches to solving legal problems of protecting human health and environmental protection, ensuring ecological, food, nutritional safety, developing the methodology of conducting scientific research in environmental and legal and other areas. The object of the research is social, environmental and other legal relations that arise in today’s conditions under the influence of military threats and the requirements of martial law, as well as social and legal prerequisites for the formation and development of determinants of health through the prism of the legal, in particular, environmental and legal mechanism.The effectiveness of environmental law is largely determined by the implementation of the main and most important goal – the direct protection of a person and his right to life and health in general. The global community’s fight against excessive environmental pollution, the development of rational use of natural resources, care for people and all of humanity are fundamental vectors of the development of international cooperation. In most of the developed countries of the world, solving the problem of ensuring environmental safety is assigned to the competence of specially created government institutions, which determine the appropriate directions of international cooperation, vectors of development. It is necessary to make it impossible to ignore the natural-scientific paradigm, according to which the environment that affects the human body is not only nature, but also everything that is outside the body. The attention of scientists should not be limited to the analysis of the consequences of a polluted environment, but should also be directed to the study and forecasting of changes in the environment that surrounds a person, the conditions of human existence and their impact on the health of a person as a biosocial being. The range of these changes is very wide – from innovations in the structure of nutrition to transformations of culture and ethics, development of legal culture, healthy lifestyle at the social and individual levels. Human health should be considered as a complex socio-economic, ecological and hygienic indicator that integrates demographic, social and biological processes characteristic of human society, reflects the level of its economic and cultural development, the state of medical care, bears the imprint of historical and ethnographic traditions and natural and climatic changes.Along with the culture of work, life, thinking, behavior, communication, adaptive culture, today it is proposed to highlight the culture of health, which in fact determines the further development of all types of cultures and should become a prerequisite for the formation of a person as a complete individual, covering all aspects of life. Preserving the health of the nation is a social necessity today. The process of forming an ecological culture through a system of educational activity measures, in addition to direct ecological culture, also covers the formation of a culture of a healthy lifestyle, hygienic skills, a caring attitude towards the environment, etc. It is equally important to ensure a balanced and safe diet for the entire population. Considering the complexity of the specified problem, it is necessary to involve specialists of various specialties in this work.The set tasks actualize the issue of researching the content of the concept of «human health» defined by the Law of Ukraine «On the Public Health System». The term «ecological determinants of health» as the level of pollution of the natural environment (locality) where a person lives: the level of pollution of surface and underground water, land plots, atmospheric air, etc., needs legislative consolidation.