Зниження податкового навантаження як механізм стимулювання розвитку підприємництва на сільських територіях

Abstract

Стаття присвячена дослідженню як теоретичних аспектів податкового стимулювання розвитку підприємництва на сільських територіях, так і передбачених в чинному законодавстві України преференційних норм щодо оподаткування підприємств, що здійснюють свою господарську діяльність на сільських територіях, як одного з ефективних шляхів стимулювання їх розвитку. Актуальність даного питання, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, підтверджується як в наукових колах, так і опитуванням представників бізнесу, в тому числі мікро-, малих та середніх підприємств, проведених після початку повномасштабного вторгнення. Окремо досліджено норми чинного законодавства України по таким основним напрямкам податкового стимулювання розвитку підприємств на сільських територіях, що були характерними для вітчизняного законодавства в різні періоди його розвитку, як: списання та реструктуризація податкової заборгованості; зменшення ставки оподаткування окремими податками; звільнення від сплати окремих видів податків і зборів (обов’язкових платежів), запровадження спеціальних режимів оподаткування. На основі проведеного дослідження проаналізовано переваги та недоліки кожного з таких механізмів податкового стимулювання. Виявлено, що станом на сьогодні одним з основних преференційних податкових режимів, притаманних для підприємств, що здійснюють свою господарську діяльність на сільських територіях, є спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Враховуючи це, та в контексті урядових ініціатив з покладання додаткового фіскального навантаження у вигляді військового збору, зокрема, і на платників єдиного податку третьої групи, висловлюється пропозиція збалансувати таке навантаження хоча б для частини платників податків, які здійснюють свою діяльність на найменш сприятливих сільських територіях, в тому числі територіях, що постраждали від наслідків збройної агресії російської федерації проти України, шляхом зниження ставки оподаткування єдиним податком до 2 відсотків на період дії воєнного стану та протягом декількох років після його завершення.

The article is devoted to the study of both theoretical aspects of tax stimulation of the development of entrepreneurship in rural areas, as well as the preferential norms for taxation of enterprises that carry out their economic activities in rural areas, provided for in the current legislation of Ukraine, as one of the effective ways of stimulating their development. The relevance of this issue, especially in the conditions of the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, is confirmed both in scientific circles and by the survey of business representatives, including micro, small and medium-sized enterprises, conducted after the start of the full-scale invasion.The norms of the current legislation of Ukraine on such main directions of tax stimulation of the development of enterprises in rural areas, which were characteristic of the domestic legislation in different periods of its development, were separately studied, such as: write-off and restructuring of tax debt; reduction of the taxation rate by separate taxes; exemption from payment of certain types of taxes and fees (mandatory payments), introduction of special taxation regimes. On the basis of the conducted research, the advantages and disadvantages of each of these mechanisms of tax incentives were analyzed.It was revealed that, as of today, one of the main preferential tax regimes inherent in enterprises carrying out their economic activities in rural areas is a simplified system of taxation, accounting and reporting. Taking this into account, and in the context of government initiatives to impose an additional fiscal burden in the form of a military levy, in particular, on taxpayers of the third group of single taxes, a proposal is made to balance such a burden at least for a part of taxpayers who carry out their activities in the least favorable rural areas, including the territories affected by the consequences of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, by reducing the taxation rate with a single tax to 2 percent for the period of martial law and for several years after its termination.