Правовий аналіз різних підходів щодо розуміння феномену судової помилки в адміністративному судочинстві

Abstract

Стаття присвячена дослідженню різних підходів щодо розуміння феномену судової помилки в адміністративному судочинстві. Встановлено, що про судову помилку в адміністративному судочинстві можна говорити в кількох сенсах. По-перше, про судову помилку в адміністративному судочинстві можна говорити у вузькому сенсі, залежно від конкретно обраного аспекту (гносеологічного, праксеологічного та телеологічного) або їх комбінації. Гносеологічний аспект розуміння судової помилки в адміністративному судочинстві стосується процесів розумової, пізнавальної діяльності судді. У рамках цього аспекту судова помилка розглядається як результат дефекту в предметі когнітивних дій судді, який може проявлятися в неправильному опрацюванні або інтерпретації інформації. Праксеологічний аспект розуміння судової помилки в адміністративному судочинстві фокусується на відповідності дій судді вимогам і процедурним нормам, викладеним у законі. У цьому контексті судова помилка проявляється як протиправне діяння (дія або бездіяльність) судді, що полягає в неправильному застосуванні суддею норм матеріального права або порушенні норм процесуального права. Телеологічний аспект розуміння судової помилки, стосується цілей адміністративного судочинства. У рамках цього підходу, судова помилка визначається як результат, який не відповідає цілям адміністративного судочинства. Взаємозв’язок і взаємообумовленість гносеологічного, праксеологічного та телеологічного аспектів формує комплексне розуміння, цілісне сприйняття цього явища в адміністративному судочинстві. Ця інтеграція різних перспектив дає змогу охарактеризувати судову помилку забезпечуючи глибоке та багаторівневе осмислення її природи. У широкому сенсі під судовою помилкою в адміністративному судочинстві можна розуміти процесуальну діяльність судді, пов’язану з неправильним сприйняттям, аналізом або відтворенням правових норм, що виразилася в ухваленні судового рішення, не здатного досягти мети адміністративного судочинства.

The article is devoted to the study of various approaches to understanding the phenomenon of a miscarriage of justice in administrative proceedings. The author establishes that a miscarriage of justice in administrative proceedings can be referred to in several senses. Firstly, a miscarriage of justice in administrative proceedings can be understood in a narrow sense, depending on the aspect specifically chosen (epistemological, praxeological and teleological) or their combination. The epistemological aspect of understanding a miscarriage of justice in administrative proceedings relates to the processes of mental and cognitive activity of a judge. Within this aspect, a miscarriage of justice is considered as a result of a defect in the subject matter of a judge’s cognitive actions, which may be manifested in incorrect processing or interpretation of information. The praxeological aspect of understanding a miscarriage of justice in administrative proceedings focuses on the compliance of the judge’s actions with the requirements and procedural rules set forth in the law. In this context, a miscarriage of justice is manifested as an unlawful act (action or inaction) of a judge, which consists in the judge’s incorrect application of substantive law or violation of procedural law. The teleological aspect of understanding a miscarriage of justice relates to the purposes of administrative proceedings. Under this approach, a miscarriage of justice is defined as a result that does not meet the goals of administrative proceedings.The interconnection and interdependence of the epistemological, praxeological and teleological aspects forms a comprehensive understanding a holistic perception of this phenomenon in administrative proceedings. This integration of different perspectives makes it possible to characterize a miscarriage of justice by providing a deep and multilevel understanding of its nature. In a broad sense, a miscarriage of justice in administrative proceedings can be understood as a judge’s procedural activity related to the misperception, analysis or reproduction of legal norms, which is reflected in the adoption of a court decision that is unable to achieve the purpose of administrative proceedings.