Російське військове вторгнення в Україну як фактор еволюції японської безпекової стратегії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні

Abstract

Статтю присвячено аналізу того впливу, який мало російське військове вторгнення в Україну на структуру загроз та японську безпекову стратегію в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Традиційно безпекова стратегія Японії в регіоні передбачала орієнтацію на союз зі стратегічним партнером (Сполученими Штатами Америки) та побудову системи взаємозв’язків з усіма країнами регіону як альтернативу посиленню Китаю. Ця стратегія спиралася на два основні принципи: відмова від конфронтації та пріоритет економічних інтересів над всіма іншими. Подібної стратегії Японія дотримувалася і щодо російської агресії в Україні 2014 року, що проявилося в відмові підтримати антиросійські санкції та продовження співпраці з РФ. Доведено, що повномасштабне вторгнення в Україну повністю змінило відношення Японії до українського питання, бо загроза союзу Росії та КНР відійшла на другий план на тлі виникнення прецеденту щодо зміни статус-кво в межах чинної міжнародної системи в односторонньому порядку за допомогою сили. Досліджено структуру та обсяги японської допомоги, особливості сприйняття цієї допомоги з боку японського суспільства, характерні риси порушення архітектури регіональної безпеки в Азії та формування трикутника загроз в регіоні (КНР, КНДР та РФ). Проаналізовано японські безпекові документи, які було оновлено 16 грудня 2022 року: «Стратегія національної безпеки», «Стратегія національної оборони», «Програма укріплення оборони», визначено основні їх нововведення, зокрема внесення принципу контрудару, який передбачає модернізацію технічної складової Сил самооборони. Визначено, що нова безпекова ситуація, що склалася в регіоні, змусила японський уряд взяти курс на активізацію співпраці в межах чинних союзів, та проаналізовано «Концепцію вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону» (FOIP) 2023 року.

The article analyzes the impact of the Russian military invasion of Ukraine on the threat structure and Japanese security strategy in the Asia-Pacific region. Traditionally, Japan's security strategy in the region has been focused on an alliance with its strategic partner (the United States) and building a system of relationships with all countries in the region as an alternative to China's rise. This strategy was based on two main principles: the rejection of confrontation and the priority of economic interests over all others. Japan pursued a similar strategy in relation to the Russian aggression in Ukraine in 2014, which manifested itself in its refusal to support anti-Russian sanctions and continued cooperation with Russia. It is proved that the full-scale invasion of Ukraine completely changed Japan's attitude to the Ukrainian issue, as the threat of a Russia-China alliance faded into the background against the background of a precedent for changing the status quo within the current international system unilaterally by force. The structure and scope of Japanese assistance, the peculiarities of the perception of this assistance by the Japanese society, the characteristic features of the disruption of the regional security architecture in Asia and the formation of a triangle of threats in the region (China, DPRK and Russia) are studied. Japanese security documents, which were updated on December 16, 2022, are analyzed: "National Security Strategy", "National Defense Strategy", "Defense Strengthening Program", and their main innovations are identified, in particular, the introduction of the principle of counterattack, which provides for the modernization of the technical component of the Self-Defense Forces. It is determined that the new security situation in the region has forced the Japanese government to take a course to intensify cooperation within existing alliances, and the author analyzes the "Free and Open Indo-Pacific Concept" (FOIP) 2023.