Олігархічний потенціал, його розгортання в інтерпретації концепту патроналізму

Abstract

У статті проаналізовано природу, витоки, феноменологію олігархічного потенціалу, варіативність траєкторії розгортання в інтерпретації патроналізму. Наголошено, що даний концепт є цілісним аналітичним конструктом, з широким горизонтом евристичної спроможності схоплювати кореляції низки параметрів, більш повно, розрізнено, ніж концепти транзиту, гібридних режимів описувати функціональну, процесуальну логіку феноменального розгортання прихованого олігархічного потенціалу в гібридних патрональних режимах імітаційної демократії. Показано, що концептуальні спроби виявити витоки патрональності посткомуністичних режимів у «стійких структурах» цивілізаційного характеру до- і комуністичної доби підводять до поняття олігархічного потенціалу, розгортання якого в діях акторів дає варіативність траєкторій руху від комуністичної диктатури, де є передумови появи, з кристалізацією в різних режимах різної міри концентрації потенціалу, позитивом прискорення лібералізації, деструктивними наслідками. З’ясовано, що олігархічний потенціал активується в перехідний період (Б.Мадяр, Б.Мадловіч), за олігархічної анархії розгортається в патрональні мережі з перспективою руху до патрональної демократії, автократії – гібридних «режимів-структур» (О. Майборода) електорального, авторитарного типів змагань (Ю. Мацієвський), з піком в мафіозній державі, менше в консервативній автократії, дезактивується в ліберальній демократії інститутами, нормами, практиками демократії, та не зникає і за глобалізації можлива його активація популістами, нарцисами. Зауважено, що при підсиленні імперською матрицею антидемократизм олігархічного потенціалу (національний рівень) обумовлює агресивну експансію з кучкуванням автократів (міжнародні кластери); корумпуванням, підривом демократій, миру, розпалюванням війн, їх затягування з ризиками олігархізації, ерозії демократії. Евристична, прогностична обмеженість концепту його екстраверністю потребує інтровертного психологічного аналізу.

The article analyzes the nature, origins, phenomenology of the oligarchic potential, the variability of the deployment trajectory in the interpretation of patronalism. It is emphasized that this concept is a complete analytical construct, with a wide horizon of heuristic ability to track, more fully and in a different way than the concepts of transit, the correlations of a number of parameters of hybrid regimes, to describe the functional, processual logic of the phenomenal deployment of the hidden oligarchic potential in the hybrid patronal regimes of simulated democracy. It is shown that conceptual attempts to identify the origins of the patronage of post-communist regimes in the "stable structures" of the civilizational character of the pre- and communist era are leading to the concept of oligarchic potential, the deployment of which in the actions of actors gives variability in the trajectories of the movement from the communist dictatorship, where there are prerequisites for the emergence, with crystallization in different regimes, of varying degrees of concentration of potential, positive acceleration of liberalization, destructive consequences. It was found that the oligarchic potential is activated in the transition period (B. Madyar, B. Madlovics), under oligarchic anarchy it unfolds in patronal networks with the prospect of movement towards patronal democracy, autocracy – hybrid «regimestructures » (O. Maiboroda), electoral, authoritarian types of competition (Yu. Matsievskyi), with a peak in a mafia state, less in a conservative autocracy, it is deactivated in a liberal democracy by democratic institutions, normsand practices, but it does not disappear and under globalization its activation by populists and narcissists is possible. It is noted that when reinforced by the imperial matrix, the anti-democratism of the oligarchic potential (national level) causes aggressive expansion with the accumulation of autocrats (international clusters); corruption, undermining democracies, peace, inciting wars, prolonging them with risks of oligarchization, erosion of democracy. The heuristic, prognostic limitation of the concept by its extroversion requires an introverted psychological analysis.