Помста як мотив формування, вчинення домашнього насильства

Abstract

У презентованих результатах дослідження наведено теоретичне узагальнення феномену помсти, його природи та якісних характеристик. Враховуючи багатоплановість феномену помсти та взаємовплив різних культурних матриць, авторка розглянула озвучений феномен крізь призму домашнього насильства. Актуальність теми обумовлена недостатньою науковою розробленістю спонукальної функції помсти у формуванні та розгортанні домашнього насильства. Мета дослідження передбачала формування теоретичних аспектів щодо помсти як соціально-правового феномену та як мотиву вчинення домашнього насильства. У ході проведеного дослідження висвітлено стан наукового розроблення проблем феномену помсти, прощення та домашнього насильства. Встановлено, що в основі помсти простежується бажання чи обов’язок покарати кривдника за образу, кривду, заподіяну шкоду, зло. Підкреслено, що помста є умисним, цілеспрямованим діянням, яке продукується як відповідь (реакція) на отриману образу, порушення прав, інтересів та пов’язане із прагненням людей задовольнити потребу відплати кривднику за спричинену образу. Сформульовано авторське бачення помсти як умисного цілеспрямованого покарання у значенні відплата, яке реалізується як юридичними легітимними інституціями, так і неформальними методами, способами у відкритій чи закритій формі: умисне заподіяння шкоди з мотиву помсти, отруєння, умисні побої, мордування, катування, умисні тілесні ушкодження та інші злочинні діяння, мотивом яких стала помста. Обґрунтовано, що засвоєні наративи, ціннісні орієнтації, рівень, ступінь, форма заподіяного болю, зла, можливість, спроможність і готовність у поєднанні з співзалежністю учасників домашнього насильства підкреслюють різновекторність помсти, що, своєю чергою, дозволяє досліднику дійти висновку про дуалістичну природу озвученого феномену при формуванні та вчиненні домашнього насильства.Сформульовані в науковій статті висновки та пропозиції можуть бути використані у: – науково-дослідній сфері – для подальших наукових пошуків у сфері запобігання, протидії домашньому насильству; – право застосовній сфері – як рекомендації для вдосконалення процесуальної діяльності органів досудового розслідування; – освітньому процесі – для підготовки лекцій з дисципліни «Кримінальне право», «Кримінологія», «Юридична психологія», «Превентивна психологія», «Запобігання, протидія домашньому насильству».Перспективу подальших розвідок вбачаємо у юридико-психологічному аналізі емоційного – когнітивного , поведінкового (конативного) компонентів в ревнощів та помста крізь призму соціально-культурного дискурсу «домашнє насильство».

The presented research results provide a theoretical generalization of the phenomenon of revenge, its nature and qualitative characteristics. Taking into account the multifaceted nature of the phenomenon of revenge and the mutual influence of various cultural matrices, the author considered the voiced phenomenon through the prism of domestic violence.The topicality of the topic is due to insufficient scientific development of the motivational function of revenge in the formation and deployment of domestic violence. The purpose of the research involved the formation of theoretical aspects regarding revenge as a socio-legal phenomenon and as a motive for committing domestic violence. In the course of the conducted research, the state of scientific development of the problems of the phenomenon of revenge, forgiveness and domestic violence is highlighted. It has been established that revenge is based on the desire or obligation to punish the offender for an insult, injury, damage, or evil. It is emphasized that revenge is a deliberate, purposeful act, which is produced as a response (reaction) to an insult received, a violation of rights, interests, and is associated with the desire of people to satisfy the need to repay the offender for the insult caused.The author’s vision of revenge is formulated as a deliberate purposeful punishment in the sense of retribution, which is implemented both by legitimate legal institutions and informal methods, methods in an open or closed form: intentional harm for the purpose of revenge, poisoning, intentional beatings, murder, torture, intentional bodily harm and other criminal acts motivated by revenge. It is substantiated that the learned narratives, value orientations, level, degree, form of inflicted pain, evil, opportunity, ability and readiness in combination with the co-dependence of the participants of domestic violence emphasize the multi-vector nature of revenge, which, in turn, allows the researcher to come to a conclusion about the dualistic nature of the voiced phenomenon when formation and perpetration of domestic violence.The conclusions and proposals formulated in the scientific article can be used in: – the scientific research field – for further scientific research in the field of prevention and countermeasures against domestic violence; – the applicable field of law – as recommendations for improving the procedural activity of pre-trial investigation bodies; – the educational process – for the preparation of lectures on the disciplines «Criminal Law», «Criminology», «Legal Psychology», «Preventive Psychology», «Prevention, Counteraction to Domestic Violence».We see the prospect of further investigations in the legal-psychological analysis of the emotional-cognitive, behavioral (conative) components of jealousy and revenge through the prism of the socio-cultural discourse « domestic violence».