Особливості просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок у країнах Східної Азії

Abstract

У статті проаналізовано сучасний стан реалізації прав жінок в країнах Східної Азії відповідно до міжнародних стандартів. Визначено досягнення та слабкі сторони у забезпеченні та реалізації прав жінок у країнах Східної Азії на прикладі Японії, Південної Кореї та Тайваню. Зокрема, у статті наголошено, що результати досягнень є неоднорідними між державами. Кількісні показники вказують на те, що Тайвань використовує найефективніші механізми для забезпечення та гарантування прав жінок, у порівнянні з Японією та Південною Корею. Поміж спільних здобутків важливо підкреслити перманентний процес трансформації національних законодавств згідно з ключовими міжнародними угодами та конвенціями, активне залучення в межах роботи міжнародних організацій у сфері захисту прав жінок на регіональному й глобальному рівнях. Особливе місце було виділено суспільним та активістським рухам, оскільки вони підштовхують до перегляду наявних прогалин в правовій системі у сфері захисту прав жінок. Наявність урядових органів, відповідальних за аналіз, забезпечення, впровадження ініціатив та програм з метою покращення становища жінок є значним показником зацікавленості влади позбутися дискримінаційної політики. Зазначено, що традиціоналізм у розподілі ролей та важливість для суспільств Східної Азії його збереження як культурного надбання є одним з ключових недоліків при спробі надати рівні можливості для жінок. Знецінення проблематики дискримінації у бік жінок є частою риторикою теперішнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, а страх Демократичної прогресивної партії Тайваню втратити голоси після заяв про сексуальні домагання у бік їхніх колег, нівелюють цінність та важливість вирішення проблематики насильства, і, як наслідок, пояснюють ще один недолік, який стає перепоною у забезпеченні прав жінок – неефективний механізм доведення факту сексуальних домагань чи згвалтувань.

The article analyses the current state of implementation of women’s rights in East Asian countries in accordance with international standards. Achievements and weaknesses in ensuring and realizing women’s rights in East Asia are identified on the example of Japan, South Korea and Taiwan. In particular, the article emphasizes that the results of achievements are heterogeneous between countries. Quantitative indicators indicate that Taiwan uses the most effective mechanisms to ensure and guarantee women’s rights, compared to Japan and South Korea. Among the common achievements, it is important to emphasize the ongoing process of transforming national legislation in line with key international agreements and conventions, and active involvement in the work of international organizations in the field of women’s rights at the regional and global levels. A special place was allocated to social and activist movements, as they push for a review of existing gaps in the legal system in the area of women’s rights protection. The existence of government bodies responsible for analyzing, ensuring, and implementing initiatives and programmes to improve the status of women is a significant indicator of the authorities’ interest in eliminating discriminatory policies. It is noted that traditionalism in the distribution of roles and the importance for East Asian societies of preserving it as a cultural heritage is one of the key shortcomings in trying to provide equal opportunities for women. The devaluation of the issue of discrimination against women is a frequent rhetoric of the current President of South Korea, Yun Seok-yeol, and the fear of the Democratic Progressive Party of Taiwan to lose votes after allegations of sexual harassment of their colleagues, negate the value and importance of addressing the issue of violence, and, as a result, explain another drawback that becomes an obstacle to ensuring women’s rights – an ineffective mechanism for proving the fact of sexual harassment or rape.