Методологічні засади криміналістичної характеристики крадіжки культурних цінностей із культових споруд

Abstract

Метою даної статті є науковий аналіз методологічних засад криміналістичної характеристики крадіжок культурних цінностей із культових споруд. Показано, що криміналістична характеристика крадіжок культурних цінностей із культових споруд є груповою (особливою) характеристикою. Вона, крім криміналістичних ознак крадіжки, має містити особливі ознаки, що стосуються предмету безпосереднього замаху – культурних цінностей, а також місця їх перебування на час вчинення крадіжки – культової споруди. Зроблено висновок, що криміналістична характеристика крадіжок культурних цінностей із культових споруд може подаватися у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп’ютерних програм, типологій тощо. В основі такої характеристики мають лежати ймовірно-статистичні та кореляційні зв’язки між її елементами. На думку автора для дослідження крадіжок культурних цінностей із культових споруд найбільш продуктивним буде подання криміналістичної характеристики у вигляді опису, типології та аналізу фаз злочинної діяльності, що дасть змогу найбільш повно описати та подати найсуттєвіші ознаки елементів криміналістичної характеристики крадіжок культурних цінностей із культових споруд. Показано, що функції криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень є багатограннішими ніж проста спрямованість на висунення версій щодо кримінального правопорушення вчиненого в умовах неочевидності.На думку автора, критикам «непрактичності» криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень потрібно поглянути у бік функцій, які виконує така характеристика у криміналістиці в цілому та криміналістичній методиці, зокрема. Такі функції вже виділені, це: прикладна (типові ознаки елементів і зв’язки між ними можуть використовуватися під час розкриття і розслідування кримінальних правопорушень); пізнавальна (інформація про ознаки кримінального правопорушення допомагає суб’єкту його пізнання – працівникам оперативного підрозділу, слідчому пізнавати об’єкт, тобто кримінальне правопорушення); заміщення (криміналістична характеристика може розглядатися як інформаційна модель, що заміщує «оригінал», допомагаючи його пізнавати); інформаційна (криміналістична характеристика не лише відображає вихідну інформацію про об’єкт пізнання, але й допомагає отримувати про нього нову інформацію); прогностична (інформація, що міститься у криміналістичній характеристиці допомагає робити прогнози, про можливу серію злочинів, про обставини, що можуть їх супроводжувати тощо); організаційно-методична (криміналістична характеристика зорієнтовує слідчого на обрання найбільш доцільних засобів розслідування правопорушення, на оптимальну організацію такого розслідування).

The purpose of this article is a scientific analysis of the methodological foundations of the criminalistics characterization of thefts of cultural values from religious buildings.It is shown that the criminalistics characteristics of theft of cultural values from religious buildings is a group (special) characteristic. It, in addition to the forensic signs of theft, must contain special signs relating to the object of the direct attempt – cultural values, as well as their location at the time of the theft – a religious building.It was concluded that the criminalistics characteristics of theft of cultural values from religious buildings can be presented in the form of descriptions, tables, diagrams, graphs, computer programs, typologies, etc. Such a characteristic should be based on probabilistic-statistical and correlational relationships between its elements. In the author’s opinion, for the investigation of thefts of cultural values from places of worship, the most productive presentation will be the presentation of criminalistics characteristics in the form of a description, typology and analysis of the phases of criminal activity, which will make it possible to most fully describe and present the most essential features of the elements of the criminalistic characteristics of thefts of cultural values from places of worship.It is shown that the functions of criminalistics characterization of criminal offenses are more multifaceted than the simple focus on putting forward versions of a criminal offense committed in conditions of non-obviousness.According to the author, critics of the «impracticality» of forensic characterization of criminal offenses need to look at the functions that such characterization performs in criminalistics in general and forensic methodology, in particular. Such functions have already been highlighted, they are: applied (typical signs of elements and connections between them can be used during the disclosure and investigation of criminal offenses); cognitive (information about the signs of a criminal offense helps the subject of its knowledge – employees of the operational unit, the investigator to learn about the object, that is, the criminal offense); substitution (forensic characteristics can be considered as an information model that replaces the «original», helping to know it); informative (criminalistics characteristics not only reflect the original information about the object of knowledge, but also help to obtain new information about it); prognostic (information contained in criminalistics characteristics helps to make predictions about a possible series of crimes, about the circumstances that may accompany them, etc.); organizational and methodical (criminalistics characteristics guide the investigator to choose the most appropriate means of investigating a crime, to the optimal organization of such an investigation).