Зародження міжнародного поліцейського співробітництва в Європі зі створенням групи ТРЕВІ

Abstract

В статті розглядається коріння міжнародного поліцейського співробітництва в Європі, що походять від створення Групи ТРЕВІ в 1970-х роках. Розглядається формат Групи та пояснюються причини її поміщення поза форматом Європейських Спільнот. Розглядається централізація та формалізація міжнародного поліцейського співробітництва в Європі, що спостерігалися зі створенням Групи ТРЕВІ. Досліджуються повноваження Групи ТРЕВІ з боротьби з тероризмом. Наголошується, що наділення Групи саме такими повноваженнями було результатом реагування на загрози, що постали перед європейськими державами в 1970-х роках. Розглядається дискусія щодо формату групи, що виникла серед європейських держав, насамперед між Сполученим Королівством, Францією та Німеччиною. Розглядаються пропозиції Німеччини щодо створення централізованої структури та пропозиції Сполученого Королівства та Франції щодо створення неформального політичного об’єднання. Підкреслюється, що формат Групи відображає асиметричний вплив загроз безпеки в різних країнах, що призвів до нерівномірності преференцій держав при її формуванні. Обраний формат Групи відображав «спільний знаменник» цих політичних впливів. Поряд з існуванням спільного бажання розвивати міжнародне поліцейське співробітництво, держави-учасниці ЄС відзначалися різним баченням формату такого співробітництва. Наголошується, що кінцевий формат Групи ТРЕВІ відображав складні структурні взаємозалежності в питаннях безпеки між державами-учасницями Європейських Спільнот та політизацію питань безпеки у внутрішньодержавному та міжнародному дискурсах. Підкреслюється, що переговори щодо створення Групи ТРЕВІ відбувалися в умовах сильної внутрішньої політизації проблематики боротьби з тероризмом, що сформувало преференції держав на рівні ЄЕС. Водночас, нездатність держав домовитися щодо формальної структури призвела до утворення Групи ТРЕВІ переважно в якості майданчика для дискусій та співробітництва між державами-учасницями та неформального органу, що просуває практичне співробітництво. Робиться висновок, що Група ТРЕВІ стала відносно вільним політичним об’єднанням, незалежним від органів Європейських Спільнот.

The article examines the roots of international police cooperation in Europe, dating back to the creation of the TREVI Group in the 1970s. The format of the Group is considered and the reasons for its placement outside the format of the European Communities are explained. The centralization and formalization of international police cooperation in Europe, which was observed with the creation of the TREVI Group, is considered.The powers of the TREVI Group to fight terrorism are being investigated. It is emphasized that the granting of such powers to the Group was the result of a response to the threats faced by European states in the 1970s. The debate on the format of the group, which arose among European states, primarily between the United Kingdom, France and Germany, is considered. Germany’s proposals to create a centralized structure and the United Kingdom’s and France’s proposals to create an informal political association are under consideration.It is emphasized that the format of the Group reflects the asymmetric impact of security threats in different countries, which led to the unevenness of the preferences of the states during its formation. The Group’s chosen format reflected the «common denominator» of these political influences. Along with the existence of a common desire to develop international police cooperation, EU member states differed in their vision of the format of such cooperation. It is emphasized that the final format of the TREVI Group reflected the complex structural interdependencies in security issues between the member states of the European Communities and the politicization of security issues in domestic and international discourses.It is emphasized that the negotiations on the creation of the TREVI Group took place in conditions of strong internal politicization of the issue of combating terrorism, which shaped the preferences of states at the EU level. At the same time, the inability of states to agree on a formal structure led to the formation of the TREVI Group primarily as a platform for discussion and cooperation between participating states and an informal body promoting practical cooperation. It is concluded that the Trevi Group has become a relatively free political association, independent of the bodies of the European Communities.