Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/70638
Назва: Заподіяння шкоди навколишньому природньому середовищу як злочин проти людяності: перспективи змін до ст. 7 Статуту Міжнародного кримінального суду
Інші назви: Damage to the naturalenvironment as a crime against humanity:prospects for changes to Art. 7of the Statuteof the International Criminal Court
Автори: Бринзанська, О. В.
Ключові слова: злочини проти людяності, навколишнє природне середовище, екологічний злочин, екологічна деградація, забруднення, експлуатація природних ресурсів, напад, crimes against humanity, natural environment, environmental crime, environmental degradation, pollution, exploitation of natural resources, attack
Дата публікації: 2024
Бібліографічний опис: Бринзанська О. В. Заподіяння шкоди навколишньому природньому середовищу як злочин проти людяності: перспективи змін до ст. 7 Статуту Міжнародного кримінального суду/ О. В. Бринзанська //Аналітичне-порівняльне правознавство/ редкол.: Ю. М. Бисага (голов. ред.), В. В. Заборовський, Д. М. Бєлов, С. Б. Булеца та ін.; ДВНЗ «УжНУ» – Ужгород, 2024. – №5. – С. 873-878 – Бібліогр.: с. 877-878 (13 назв). URL http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/313185/304219
Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються тенденції до перегляду концепції злочинів проти людяності шляхом її доповнення ознаками діянь, що полягають у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Встановлюється, що можливість розширення концепції злочинів проти людяності, охопивши нею заподіяння шкоди навколишньому природного середовища, базується на критиці положень Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08 червня 1977 року та Статуту Міжнародного кримінального суду про заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу лише в контексті збройних конфліктів, а також про ознаки такої шкоди як масштабної, довготривалої та серйозної, що практично уне-можливлює реалізацію норм зазначених актів. Досліджуються процеси розробки положень прозаподіяння шкоди навколишньому природ-ньому середовищу як злочину проти людяності, що пов’язані з політикою держав або інших урядових інституцій, що спрямована на експлуатацію природних ресурсів та примусове переселення цивільного населення. За таких ознак обґрунтовується позиція, що до злочинів проти людяності, що посягають на навколишнє природне середовище, мають бути віднесені екологічна деградація, експлуатація природних ресурсів та інші діяння, що зумовлюють забруднення або знищення довкілля або зміни клімату.Констатується, що Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду вивчає можливості перегляду елементів злочинів, що охоплюються юрисдикцією МКС та включення до них безпосередньо тих, що стосуються шкоди навколишньому природньому середовищу. Пропозиції, направлені до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, підлягають оформленню у єдиний Програмний документ. Підсумовуються пропозиції окремих наукових та міжнародних неурядових організацій щодо внесення змін до Статуту Міжнародного кримінального суду, до яких належать введення до концепції злочинів проти людяності ознаки нападу на навколишнє середовище або на його окремі елементи; доповнення ст. 7 Статуту МКС положеннями про вчинення діянь, визначених у пунктах «а», «b», «d», «k», шляхом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу тощо.
The article examines trends in revising the concept of crimes against humanity by adding signs of actions that include damage to the natural environment.It is established that the possibility of expanding the concept of crimes against humanity to include damage to the natural environment is based on criticism of the provisions of the Additional Protocol to the Geneva Conventions of June 8, 1977 and the Statute of the International Criminal Court on damage to the natural environment only in the context of armed conflicts, and also about the signs of such damage as widespread, long-term and severe, which made it practically impossible to implement the norms of the mentioned acts. On such grounds, the position is substantiated that crimes against humanity that encroach on the natural environment should include environmental degradation, exploitation of natural resources, and other actions that lead to pollution or destruction of the environment or climate change.The processes of developing provisions on harming the natural environment as a crime against humanity, which are related to the policy of states or other government institutions, aimed at the exploitation of natural resources and the forced resettlement of the civilian population, are being studied. It is noted that the Office of the Prosecutor of the International Criminal Court is studying the possibility of revising the elements of crimes covered by the jurisdiction of the International Criminal Court and including directly those related to environmental damage. Proposals which are sent to the Office of the Prosecutor of the International Criminal Court are subject to registration in a single Policy Paper.The proposals of certain scientific and international non-governmental organizations regarding amendments to the Statute of the International Criminal Court are summarized, which include the introduction of the concept of crimes against humanity as a sign of an attack on the environment or its individual elements; addition to Art. 7 of the Statute of the International Criminal Court by the provisions on the commission of actions specified in items «a», «b», «d», «k» by committing damage to the natural environment, etc.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/70638
ISSN: 2788-6018
Розташовується у зібраннях:Аналітично-порівняльне правознавство. Вип. 5. 2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
313185-Текст статті-724704-1-10-20241012.pdf278.36 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.