Міжнародне гуманітарне право як результат викликів збройних конфліктів

Abstract

Дослідження присвячене аналізу еволюції міжнародного гуманітарного права у контексті захисту прав і свобод людини під час збройних конфліктів. Розглядається історичний розвиток правових норм, починаючи від ранніх спроб регулювання військових дій до формування сучасної системи міжнародного права. Особлива увага приділяється трьом ключовим напрямкам розвитку міжнародного гуманітарного права: Женевському, Гаазькому та Нью-Йоркському. Детально аналізуються Женевські конвенції 1949 року та додаткові протоколи до них, які стали фундаментом для захисту жертв війни. Розглядаються Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років, що встановили правила ведення війни та принципи мирного вирішення конфліктів. Висвітлюється роль ООН у розвитку міжнародного права, зокрема через прийняття резолюцій та проведення міжнародних конференцій.У роботі підкреслюється важливість створення універсальних стандартів захисту прав людини та їх закріплення на рівні міжнародного права. Аналізуються ключові міжнародні документи, такі як Загальна декларація прав людини, Міжнародні пакти про права людини та європейські конвенції. Дослідження розкриває процес інтеграції різних аспектів гуманітарного права, що призвело до формування комплексного підходу до регулювання збройних конфліктів. Відзначається зростаюче розуміння взаємозв’язку між правами людини, правилами ведення війни та захистом цивільного населення.Окрема увага приділяється сучасним викликам у сфері захисту прав людини під час збройних конфліктів, зокрема в контексті російсько-української війни. Розглядаються зусилля України щодо адаптації національного законодавства до умов збройного конфлікту та імплементації міжнародних норм.Дослідження підкреслює необхідність постійного вдосконалення механізмів захисту прав людини в умовах збройних конфліктів та адаптації міжнародного права до нових реалій ведення війни. Робота має важливе значення для розуміння сучасного стану міжнародного гуманітарного права та перспектив його розвитку.

The study is devoted to the analysis of the evolution of international humanitarian law in the context of the protection of human rights and freedoms during armed conflicts. The historical development of legal norms is considered, starting from the early attempts to regulate military operations to the formation of the modern system of international law.Special attention is paid to three key areas of development of international humanitarian law: Geneva, Hague and New York. The Geneva Conventions of 1949 and additional protocols to them, which became the foundation for the protection of war victims, are analyzed in detail. The Hague Conventions of 1899 and 1907, which established the rules of warfare and the principles of peaceful resolution of conflicts, are considered. The role of the UN in the development of international law is highlighted, in particular through the adoption of resolutions and the holding of international conferences.The work emphasizes the importance of creating universal standards for the protection of human rights and their consolidation at the level of international law. Key international documents such as the Universal Declaration of Human Rights, International Covenants on Human Rights and European Conventions are analyzed.The study reveals the process of integration of various aspects of humanitarian law, which led to the formation of a comprehensive approach to the regulation of armed conflicts. There is a growing understanding of the relationship between human rights, the rules of war and the protection of civilians.Particular attention is paid to modern challenges in the field of human rights protection during armed conflicts, in particular in the context of the Russian-Ukrainian war. Ukraine’s efforts to adapt national legislation to the conditions of armed conflict and the implementation of international norms are considered.The study emphasizes the need for continuous improvement of mechanisms for the protection of human rights in the conditions of armed conflicts and adaptation of international law to the new realities of warfare. The work is important for understanding the current state of international humanitarian law and the prospects for its development.