Односторонні акти держав у міжнародно-правовій системі

Abstract

У статті на підставі комплексного системного аналізу розглядаються односторонні акти держав у міжнародно-правовій системі. Методологічну основу склав діалектичний метод, який дозволив пізнати у нерозривній єдності та у загальній зв’язаності сутність міжнародно-правових зобов’язань держав. Актуальність дослідження зумовлена тенденціями, властивими сучасному міжнародному праву. Поперше, з розвитком інформаційних технологій і особливо з розвитком форм передачі інформації трансформується сфера діяльності держав. Їхні позиції з широкого кола міжнародно-правових питань стають відомими дедалі більшій кількості зацікавлених осіб. З одного боку, це спрощує процес ідентифікації позиції держави, коли її аналіз необхідний для міжнародно-правової кваліфікації. З іншого боку, у такій ситуації розширюються можливості щодо інтерпретації поведінки конкретної держави з погляду її згоди чи незгоди з певною правовою ситуацією. У практиці міжнародних відносин спостерігається розширення системи джерел міжнародного права. Дослідження цих джерел є необхідним для розуміння основ міжнародного права, вирішення конкретних міжнародних проблем та підвищення ефективності міжнародної співпраці. У міру накопичення практики міжнародних юрисдикційних органів, предметом вивчення якої ставали односторонні акти держав, дослідницькі акценти змістилися із встановлення сутності односторонніх актів для оцінки їх співвідношення з джерелами міжнародного права. Зазначено, що односторонні акти відіграють важливу самостійну роль в сучасній міжнародній системі, яка характеризується одночасно фрагментацією і зростаючою глобалізацією. Сучасні засоби зв’язку дозволили зробити односторонні акти одним з найбільш часто використовуваних інструментів державного взаємодії. Підкреслюється та обґрунтовується доречність і необхідність розвитку правового режиму односторонніх актів. Односторонні акти держав визнаються в якості самостійних додаткових джерел міжнародного права, здатних породити міжнародно-правові норми, і їх можна знайти в розділі «джерела» багатьох провідних міжнародно-правових документів.

The article examines unilateral acts of states in the international legal system based on a complex systemic analysis. The methodological basis was the dialectical method, which made it possible to understand the essence of international legal obligations of states in inseparable unity and general connection. The relevance of the study is determined by the trends inherent in modern international law. First, with the development of information technologies, and especially with the development of forms of information transmission, the sphere of activity of states is transformed. An increasing number of interested persons knows their positions on a wide range of international legal issues. On the one hand, it simplifies the process of identifying the state’s position when its analysis is necessary for international legal qualification. On the other hand, in such a situation, the possibilities for interpreting the behavior of a specific state from the point of view of its agreement or disagreement with a certain legal situation expand. In the practice of international relations, there is an expansion of the system of sources of international law. The study of these sources is necessary for understanding the foundations of international law, solving specific international problems and increasing the effectiveness of international cooperation. As the practice of international jurisdictional bodies accumulated, the subject of study of which was unilateral acts of states, the research emphasis shifted from establishing the essence of unilateral acts to assessing their relationship with the sources of international law. It is noted that unilateral acts play an important independent role in the modern international system, which is characterized by both fragmentation and growing globalization. Modern means of communication have made it possible to make unilateral acts one of the most frequently used tools of state interaction. The appropriateness and necessity of the development of the legal regime of unilateral acts is emphasized and substantiated. Unilateral acts of states are recognized as independent additional sources of international law capable of generating international legal norms, and they can be found in the «sources» section of many leading international legal documents.