Інтелектуальний капітал у системі кадрової політики дипломатичної служби

Abstract

У статті визначено сутність та значення інтелектуального капіталу, його місце у системі кадрової політики дипломатичної служби. Розглянуто різні дефініції інтелектуального капіталу, які у своїх працях надавали такі вчені, як А. Чухно, В. Л. Іноземцев, О. Кендюхов, Г. Назарова та інші. Визначено, що інтелектуальний капітал — це складне системне поняття, що розглядається науковцями з урахуванням потреб сучасного суспільства, яке потребує постійного обміну інформацією та поповнення отриманих знань. Наголошено, що інтелект переходить у майно, лише коли під дією здібностей мозку створюється щось корисне, що наділене певною формою: бази даних, переліки відомостей, описи процесів, звіти та інше. Визначено головну функцію інтелектуального капіталу, яка полягає у прискоренні приросту об’єму прибутку за рахунок реалізації і формування необхідних відносин і речей, систем знань підприємству, які, у свою чергу, забезпечують його високоефективну господарську діяльність. Оновлена кадрова політика у дипломатичній службі передбачає зміцнення ролі деск-офісера політичного підрозділу, проектування змін на 2 роки та збільшення прозорості введення оцінки кадрів за методом 360. Встановлено, що успіх роботи дипломатичної служби залежить від зваженої кадрової політики, спрямованої, зокрема, на зростання інтелектуального капіталу. Досліджено досвід організації кадрової роботи дипломатичної служби Сполучених Штатів Америки. Сформульовано основні проблеми та надано рекомендації щодо вдосконалення діяльності кадрової політики органів дипломатичної служби на основі аналізу світового досвіду. Для зростання вартості інтелектуального капіталу наголошено на необхідності якісної освіти працівників дипломатичної служби, постійного навчання та самоосвіти послів та співробітників апарату, а також створенні кадрового резерву у дипломатичній служби. До того ж неприпустимим є скорочення витрат на дипломатичну службу. З метою кар’єрного зростання і відповідного просування на вищі посади дипломати повинні мати можливість на систематичній основі проходити підвищення кваліфікації та бути експертами принаймні по двох регіонах та володіти не менш, як двома (трьома) мовами.

The article defines the essence and significance of intellectual capital, its place in the system of personnel policy of the diplomatic service. Various definitions of intellectual capital, which in their works were provided by such scientists as A. Chukhno, VL Inozemtsev, O, Kendyukhov, G. Nazarova and others, are considered. It is determined that intellectual capital is a complex system concept, which is considered by scientists taking into account the needs of modern society, which requires a constant exchange of information and replenishment of knowledge. It is emphasized that intelligence passes into property only when under the influence of brain abilities something useful is created, which is endowed with a certain form: databases, lists of information, descriptions of processes, reports and more. The main function of intellectual capital is determined, which is to accelerate the growth of profits through the implementation and formation of the necessary relationships and things, knowledge systems of the enterprise, which, in turn, ensure its highly efficient economic activity. The updated personnel policy in the diplomatic service envisages strengthening the role of the desk officer of the political unit, projecting changes for 2 years and increasing the transparency of the introduction of personnel assessment by the 360 method. It is established that the success of the diplomatic service depends on a balanced personnel policy aimed, in particular, at the growth of intellectual capital.The experience of organizing the personnel work of the diplomatic service of the United States of America is studied. The main problems are formulated and recommendations for improving the personnel policy of the diplomatic service are based on the analysis of world experience. In order to increase the value of intellectual capital, the need for quality education of employees of the diplomatic service, continuous training and self-education of ambassadors and staff, as well as the creation of a personnel reserve in the diplomatic service was emphasized. In addition, it is unacceptable to reduce the cost of diplomatic service. In order to advance in their careers and advance to higher positions, diplomats must be able to undergo systematic training and be experts in at least two regions and speak at least two (three) languages.