Теоретико-методологічні засади досліджень електоральних процесів у наукових доробках українських вчених

Abstract

У статті автор аналізує теоретико-методологічну та методичну базу, на основі якої українські вчені у своїх...наукових доробках досліджують електоральні процеси. Дано визначення поняттю «електоральний процес» (І. Поліщук). Кожен з запропонованих в статті наукових підходів до вивчення електоральних процесів, а…саме…інституційний, політологічний та соціологічний, вирішує свої завдання. Тому автор даної праці звертає увагу на переваги та недоліки даних методологій та на конкретних прикладах показує особливості їх застосування. В статті пояснена різниця в застосуванні політологічного та соціологічного підходів (О. Вишняк). Виділено основні напрями електоральних досліджень (Ю. Остапець) та їх завдання (О. Вишняк). Наведено коротку історичну довідку про початок та особливості перших електоральних досліджень в незалежній Україні. Українські дослідники вивчають електоральні процеси на прикладі електоральної поведінки. Дано визначення поняттю «електоральна поведінка». Тому в статті обґрунтовано методологічні підходи та електоральні теорії, що застосовуються саме до вивчення електоральної поведінки (Ю. Остапець). Дослідження електоральної поведінки повинні…базуватися на емпіричних даних. Для цього використовуються певні методи збору інформації. Тож в статті виділено 2 групи методів збору та аналізу емпіричної інформації (В. Бебик). Наведено переваги та недоліки анкетування, пояснено різницю між опитуванням громадської думки та електоральною соціологією (О. Вишняк). Охарактеризовано особливості проведення фокус-груп, їх переваги та недоліки (О. Михайлич). Охарактеризована роль експертних опитувань та глибинних інтерв’ю в дослідженні електоральних процесів (К. Телєгіна, Є. Блохіна). Автором статті проведено аналіз статей, монографій та книг саме українських дослідників протягом останніх двадцяти п’яти років на предмет авторства та запозичення готових наукових підходів у їхніх наукових доробках.

The theoretical-methodological and methodical base of electoral processes, which Ukrainian scientists use in their investigations are analyzed by author in this article. The notion of «electoral process» is defined (I. Polishchuk). Each of the scientific approaches to electoral processes study, proposed in the article, institutional, political and sociological is destined for solving its own tasks. Therefore, the author of this inquiry pays attention to the advantages and disadvantages of these methodologies and shows the application specifics of using concrete examples. The article explains the difference between political and sociological approaches application. (O. Vyshniak). There are highlighted the main areas of electoral research (Y. Ostapets) and its own tasks (O. Vyshniak). A brief historical reference is given about the beginning and features of the first electoral studies in independent Ukraine. Frequently, ukrainian researchers study electoral processes, by the example of electoral behavior. The notion of «electoral behavior» is defined. Therefore, the article substantiates methodological approaches and electoral theories, which are applied specifically to the study of electoral behavior (Y. Ostapets). Studies of electoral behavior should be based on empirical data. Certain methods of information collection are used for this purpose. 2 groups of methods for collecting and analyzing empirical information are highlighted in the article for this purpose (V. Bebyk). The advantages and disadvantages of questionnaire survey are given, the difference between public opinion survey and electoral sociology is explained (O. Vyshniak). Features of conducting focus groups, their advantages and disadvantages are characterized (O. Mykhailich). The role of expert surveys and in-depth interviews in the study of electoral processes is characterized (K. Teleghina, E. Blokhina). The author of the article conducted an analysis of articles, monographs and books by Ukrainian researchers over the past twenty-five years for compliance with authorship and borrowing of ready-made scientific approaches in their invеstigations.