«Світові англійські мови»: концептуалізація та суспільно-політичне значення

Abstract

Англійська мова як міжнародна, світова або глобальна вимагає ретельного розгляду її варіантів і різноманітності в лінгвістично-культурному й соціокультурному аспектах, а також із погляду можливого віднайдення її суспільно-політичного значення. Поширення англійської мови у глобалізованому світі відбувається в рамках принаймні двох традиційних парадигм – стандартизованої й акультурованої англійської мови. Відтак це актуалізує проблематику варіантів англійської мови як міжнародної та параметрів їхнього структурування для розуміння її статусу й місця у сучасному світі. Враховуючи це, ціллю наукової статті є розгляд, аналіз і систематизація концепції «світових англійських мов» та різних підходів до її розуміння й окреслення можливого суспільно-політичного значення. Для досягнення мети у дослідженні поставлено завдання: розглянути зміст широкого, проміжного і вузького підходів до трактування концепції «світових англійських мов»; означити роль цієї концепції у легітимізації вивчення локальних варіантів англійської мови; окреслити перспективи подальшого вивчення концепції «світових англійських мов» і її суспільно-політичне значення. У статті аргументовано, що концепція «світових англійських мов» охоплює різні підходи до вивчення англійської мови у глобальному вимірі. Широкий підхід розглядає її як парадигму аналізу численних варіантів англійської мови у світі із урахуванням різних чинників їх формування. Проміжний підхід використовує цю концепцію як узагальнену категорію задля позначення різновидів англійської як світової/міжнародної мови. Врешті-решт, вузький підхід застосовує цю концепцію для позначення специфічних нових або територіальних варіантів англійської мови. Спільним є те, що всі підходи визнають гетерогенність та багатоцентричність англійської мови, відмовляючись від її моноцентричності. У підсумку підтверджено, що концепція «світових англійських мов» багатоаспектна та така, що спроможна легітимізувати вивчення локальних варіантів англійської мови, тим самим сприяючи переосмисленню її статусу як мови, що не належить лише країнам «ядра», а всім користувачам у світі. Також виявлено, що англійська мова постає не монолітною системою, а мінливим комплексом взаємопов’язаних різновидів, що відображають культурне розмаїття. На цьому тлі зазначено, що перспективними є детальніший опис підходів до концептуалізації і вивчення взаємодії «кіл» поширення англійської мови та дослідження процесів її акультурації під впливом локальних культур і мов.

English as an international, global, or world language demands careful examination of its variants and diversity in linguistic, cultural, and socio-cultural aspects and in terms of its potential socio-political significance. The spread of English in a globalized world occurs within at least two traditional paradigms – standardized and acculturated English. This underscores the issues surrounding the variants of English as an international language and the parameters of their structuring for understanding its status and place in the world. Considering this, the article aims to examine, analyze, and systematize the concept of «world Englishes» and various approaches to its understanding and delineating possible socio-political significance. To achieve this goal, the following tasks are set in the research: to consider the content of broad, intermediate, and narrow approaches to interpreting the concept of «world Englishes»; to define the role of this concept in legitimizing the study of local varieties of English; to outline the prospects for further analysis of the idea of «world Englishes» and its socio-political significance. The article argues that «world Englishes» encompasses various approaches to studying English in a global dimension. The broad approach views it as a paradigm for analyzing numerous variants of English worldwide, considering multiple factors influencing their formation. The intermediate approach uses this concept as a generalized category to denote varieties of English as a world/international language. Finally, the narrow approach applies this concept to denote specific new or territorial variants of English. A common feature of all approaches is the recognition of the heterogeneity and polycentric nature of English, rejecting its monocentricity. In conclusion, it is confirmed that the concept of «world Englishes» is multifaceted and capable of legitimizing the study of local varieties of English, thereby contributing to a reassessment of its status as a language belonging not only to «core» countries but to all users worldwide. It is also found that English is not a monolithic system but a changing complex of interconnected varieties reflecting cultural diversity. Against this background, it is noted that it is promising to provide a more detailed description of approaches to conceptualizing and studying the interaction of the «circles» of English spread and researching processes of its acculturation under the influence of local cultures and languages.