Роль фейкових новин у політичних кампаніях: психологічні аспекти сприйняття дезінформації

Abstract

У статті розглядаються основні психологічні механізми, що сприяють поширенню та впливу фейкових новин на виборців, а також досліджується, як емоційний вплив, когнітивні упередження та соціальна ідентифікація можуть підсилювати ефект дезінформації у політичних процесах. Мета роботи полягає у вивченні ролі фейкових новин у політичних кампаніях, зокрема зосередженні на психологічних аспектах сприйняття дезінформації. Робота також звертає увагу на наслідки фейкових новин для суспільного сприйняття політичних подій та демократичних процесів загалом, що підкреслює важливість дослідження цього феномену в сучасних умовах інформаційної війни. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що включає аналіз психологічної та когнітивної літератури, вивчення реальних випадків використання фейкових новин у політичних кампаніях, а також соціально-психологічні експерименти та опитування. Використання цих методів дозволяє краще зрозуміти, як люди реагують на дезінформацію, які психологічні фактори впливають на сприйняття та запам'ятовування неправдивої інформації, а також як це впливає на їхню політичну поведінку та рішення. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі психологічних аспектів впливу фейкових новин, що включає розгляд як індивідуальних, так і соціальних чинників. Дослідження висвітлює нові підходи до розуміння механізмів поширення дезінформації, такі як роль емоційного резонансу та когнітивного навантаження. Особлива увага приділяється впливу фейкових новин на групове мислення та колективні рішення, що має важливе значення для розробки стратегій протидії дезінформації на рівні суспільства. Висновки дослідження показують, що фейкові новини можуть мати значний вплив на політичні рішення виборців через механізми емоційного зараження та когнітивних упереджень. Особливої ваги набувають соціальні медіа, які посилюють ефект дезінформації через алгоритмічне підсилення контенту, що відповідає упередженням користувачів. Результати дослідження підкреслюють необхідність підвищення рівня медіаграмотності та розвитку інструментів для перевірки фактів, що сприятиме зменшенню впливу фейкових новин на політичні процеси.

The article examines the key psychological mechanisms that contribute to the spread and impact of fake news on voters, as well as investigates how emotional influence, cognitive biases, and social identification can amplify the effect of disinformation in political processes. The purpose of the research is to explore the role of fake news in political campaigns, with a particular focus on the psychological aspects of disinformation perception. The study also highlights the consequences of fake news on public perception of political events and democratic processes in general, underscoring the importance of researching this phenomenon in the current context of information warfare. The research methodology is based on an interdisciplinary approach that includes the analysis of psychological and cognitive literature, the study of real cases of fake news usage in political campaigns, as well as social-psychological experiments and surveys. The use of these methods allows for a better understanding of how people react to disinformation, what psychological factors influence the perception and retention of false information, and how this impacts their political behavior and decisions. Scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of the psychological aspects of fake news influence, including consideration of both individual and social factors. The research highlights new approaches to understanding the mechanisms of disinformation spread, such as the role of emotional resonance and cognitive load. Special attention is given to the impact of fake news on group thinking and collective decision-making, which is crucial for developing strategies to counter disinformation at the societal level. Conclusions of the study show that fake news can significantly influence voters' political decisions through mechanisms of emotional contagion and cognitive biases. Social media plays a particularly important role by amplifying the effect of disinformation through algorithmic reinforcement of content that aligns with users' biases. The study's results emphasize the need to increase media literacy and develop fact-checking tools to reduce the impact of fake news on political processes.