Зміна суспільних відносин в умовах російсько-української війни

Abstract

Стаття присвячена аналізу соціальних змін, спричинених російсько-українською війною, з акцентом на міжособистісні та міжгрупові стосунки. Війна, яка триває з 2014 р. має глибокий вплив на українське суспільство, включаючи соціальну роз’єднаність, масову міграцію, політичну поляризацію та зниження рівня довіри до інституцій. Збройний конфлікт переформатував суспільні зв’язки як всередині країни, так і на міжнародному рівні, спричинивши соціальні, економічні та психологічні наслідки для цивільного населення та військових. Мета статті полягає в аналізі впливу російсько-української війни на суспільні відносини, зокрема на міжособистісні та міжгрупові стосунки. Основними завданнями є: 1) з’ясувати як військовий конфлікт спричинив соціальну роз'єднаність, масову міграцію, політичну поляризацію та зниження рівня довіри до інституцій; 2) розглянути психологічні наслідки війни для населення, такі як посттравматичний стресовий розлад і підвищення рівня агресії; 3) акцентувати увага на консолідації українського суспільства навколо національної ідентичності та розвитку волонтерського руху; 4) надати пропозицій та рекомендацій для відновлення та зміцнення соціальної структури України в умовах війни та післяконфліктного періоду. Однією з ключових проблем є масова міграція, що змінила демографічний ландшафт країни. Станом на 2023 р. понад 8 млню українців стали внутрішньо переміщеними особами, а близько 5 мільйонів виїхали за кордон. Інтеграція біженців у Європі передбачає три ключові аспекти: вивчення мови, забезпечення житлом та працевлаштування, що сприяють формуванню нових соціальних зв’язків. Однак, інтеграція ВПО в Україні є значно обмеженою та фрагментарною, що потребує розробки систематичних програм підтримки. Інформаційна війна поглибила поляризацію суспільства, коли ЗМІ обох сторін просувають протилежні наративи щодо конфлікту. Це викликало різні підходи до його вирішення, що призвело до розбіжностей як у суспільній думці, так і на рівні родин. Одні громадяни підтримують жорстку військову відповідь, інші – дипломатичні переговори. Такі протилежні позиції ще більше посилюють соціальну роз'єднаність. Війна також мала значний вплив на психологічний стан населення, спричиняючи посттравматичний стресовий розлад як серед військових, так і цивільних. Ці люди часто ізолюються, що негативно позначається на їхніх сімейних та соціальних стосунках. Збільшення рівня агресії та випадків домашнього насильства також є наслідком тривалого конфлікту. Водночас війна сприяла консолідації українського суспільства навколо національної ідеї та розвитку волонтерського руху. Патріотизм досяг рекордного рівня, що підкріплюється символами національної єдності, зокрема українською мовою. Стаття пропонує розробку стратегій для зміцнення соціальної структури України, включаючи психологічну реабілітацію, інтеграцію ВПО та боротьбу з дезінформацією. Для цього необхідно залучити зусилля держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Окрім цього, стаття підкреслює важливість розробки довгострокових програм для відновлення соціальних зв’язків, зруйнованих внаслідок війни. Особливо це стосується реінтеграції тимчасово окупованих територій, мешканці яких тривалий час перебували під впливом російської пропаганди. Відновлення нормального життя в таких регіонах вимагатиме не лише фізичного відновлення інфраструктури, а й відновлення довіри між жителями, підтримки соціальної згуртованості, налагодження діалогу між переселенцями та місцевим населенням. Ключовою частиною успішної реінтеграції є також економічне відродження постраждалих регіонів, що вимагає залучення міжнародної допомоги та інвестицій. Для цього потрібно запровадити програми економічного відшкодування збитків, спричинених війною, відновлення підприємств та створення нових робочих місць. Притягнення Росії до відповідальності за завдані збитки та забезпечення прав власності постраждалих громадян є важливими завданнями для майбутнього відновлення та стабільності України.

The article is dedicated to analyzing the social changes caused by the Russian-Ukrainian war, with a focus on interpersonal and intergroup relations. The war, ongoing since 2014, has had a profound impact on Ukrainian society, including social disintegration, mass migration, political polarization, and a decline in trust in institutions. The armed conflict has reshaped social connections both within the country and internationally, causing social, economic, and psychological consequences for civilians and military personnel. The aim of this article is to analyze the impact of the Russian-Ukrainian war on social relations, particularly on interpersonal and intergroup interactions. The main objectives are: 1) to determine how the military conflict has caused social disintegration, mass migration, political polarization, and a decline in trust in institutions; 2) to examine the psychological consequences of the war for the population, such as post-traumatic stress disorder and increased aggression; 3) to highlight the consolidation of Ukrainian society around national identity and the development of the volunteer movement; 4) to provide proposals and recommendations for the restoration and strengthening of Ukraine’s social structure during the war and in the post-conflict period. One of the key challenges is mass migration, which has altered the demographic landscape of the country. As of 2023, over 8 million Ukrainians have become internally displaced persons, while around 5 million have fled abroad. The integration of refugees in Europe involves three key aspects: language learning, housing provision, and employment, which help foster new social ties. However, the integration of IDPs within Ukraine remains limited and fragmented, requiring the development of systematic support programs. The information war has deepened the polarization of society, as media from both sides promote opposing narratives about the conflict. This has resulted in different approaches to resolving the war, leading to divisions both in public opinion and within families. Some citizens support a tough military response, while others advocate for diplomatic negotiations. Such opposing views further exacerbate social disunity. The war has also significantly impacted the psychological state of the population, causing post-traumatic stress disorder (PTSD) among both soldiers and civilians. These individuals often isolate themselves, which negatively affects their familial and social relationships. The increase in aggression and domestic violence cases is also a consequence of the prolonged conflict. At the same time, the war has fostered the consolidation of Ukrainian society around the national idea and the development of the volunteer movement. Patriotism has reached record levels, supported by symbols of national unity, particularly the Ukrainian language. The article proposes the development of strategies to strengthen Ukraine's social structure, including psychological rehabilitation, the integration of IDPs, and combating disinformation. This will require the involvement of the state, civil society, and international partners. Moreover, the article emphasizes the importance of creating long-term programs to restore social ties broken by the war. This is especially critical for the reintegration of temporarily occupied territories, where residents were under the influence of Russian propaganda for an extended period. Restoring normal life in these regions will require not only the physical reconstruction of infrastructure but also rebuilding trust among residents, supporting social cohesion, and facilitating dialogue between displaced persons and the local population. A key part of successful reintegration is the economic revitalization of affected regions, which will require international assistance and investments. To this end, programs for economic compensation for war damages, the restoration of businesses, and the creation of new jobs must be implemented. Holding Russia accountable for the damages and ensuring the property rights of affected citizens are vital tasks for Ukraine’s future recovery and stability.