Security relations between Ukraine and the EU: historical aspect

Abstract

The article examines the problem of security relations between Ukraine and The EU date back to Ukraine’s independence in 1991 and are determined by different forms or cooperation (policies, initiatives, strategies). In this article will consider two stages of security relations between them. The first stage is between 1993-2014, when Ukraine was only striving to approach the EU and its standards, while searching for its own integration model of political and security relations. The main document that regulated relations between them during this period was the 1994 Partnership Agreement. Overall, during this period, security cooperation between them was carried out within the framework of: European Neighbourhood Policy (ENP) since 2004; European Security Strategy “Security Europe in a Better World” (2003); Eastern Partnership (2009), which became a more advanced form of the EU’s cooperation with its eastern neighbours, particularly Ukraine. The second stage – since 2014. This phase is crucial both in terms of Ukraine’s integration and its security features. According to scholars, this is a period of pragmatization of relations among the EU and Ukraine, the practical implementation of security cooperation and the search for new formats. What is important is that Ukraine has signed an Association Agreement with the EU and has already been received EU candidate status. For this reason, security cooperation between the EU and Ukraine is quite relevant, and in light of the military invasion by Russia, it is taking on new shapes and perspectives. The object of the study is the security dimension of EU-Ukraine cooperation, while the subject is the historical aspect of the development of security cooperation between Ukraine and the European Union from 2014 to 2022. The aim of this work is to explore the features and prospects of Ukraine and the EU in the security sphere.

У даній статті проаналізовані безпекові відносини між Україною та ЄС що беруть початок з часу здобуття її незалежності 1991 р. і визначаються різними форматами співпраці (політикою, ініціативами, стратегіями). Було розглянуто два етапи безпекових відносин між ними. Перший датується 1993-2014 рр., коли Україна лише прагнула наближення до ЄС і його стандартів та шукала свою інтеграційну модель політико-безпекових відносин. Основним документом, який регулював відносини між ними цього періоду була Угода про партнерство 1994 р. Загалом в цей період безпекова співпраця між ними здійснювалась в рамках: Європейської політики сусідства (ЄПС) з 2004 р.; Європейської стратегії безпеки «Безпечна Європа у кращому світі» (2003 р.); Східного партнерства (2009 р.), яке стало більш поглибленою формою співробітництва ЄС із його східними сусідами, Україною зокрема. Другий етап – від 2014 до сьогодні. Цей період є визначальним як в плані євроінтеграції України, так і її безпекових особливостей. Впродовж останніх кількох років спостерігаємо й трансформацію безпекової системи міжнародних відносин, яка також обумовлена реалізацією загарбницької політики РФ щодо України. Вже після початку РФ масштабної війни в Україні, ці дихотомічні процеси між Заходом і Росією особливою мірою актуалізувались – більш чіткими і очевидними стали відмінності між ними щодо геополітичних орієнтирів, світоглядних принципів і міжнародно-правових норм. Відтак, ЄС об'єктивно вже не може залишатись осторонь подій в Україні і ігнорувати масштабні загрози, які РФ формує і практично реалізовує на українській території. Саме тому об’єктом дослідження є безпековий вимір співпраці Україна-ЄС; а предметом дослідження є дослідження історичного аспекту розвитку безпекового співробітництва України та Європейського Союзу у 2014-2022 роках. Тому метою даної роботи є дослідити особливості та перспективи України та ЄС у безпековій сфері.