Індикатори та практики громадянського суспільства у контексті розбудови партисипаторної демократії в Україні

Abstract

Стверджується важливість пріоритетності громадянської ідентичності у суспільстві, в тому числі і українському. Громадянська ідентичність є похідною від громадянського суспільства, яке виникає в певний період європейської історії, коли виникає поняття «колективного суверена», тобто народу. У кожного з його представників виникає право на управління державою. Зазначається, що без зрілого та дієвого громадянського суспільства сьогодні для України неможлива повноцінна суб’єктність та стабільність. Громадянське суспільство розглядається як комплексний соціокультурний і суспільно-політичний феномен, який включає наявність таких вимірів: 1) соціальних інститутів (незалежні медіа; інституціоналізована громадська думка; дієвість принципу верховенства права; громадський контроль за владою на всіх рівнях); 2) громадянської культури, суспільних норм, цінностей і чеснот цивільності (плюралізм; толерантність; довіра; суспільна відповідальність; патріотизм; здатність до компромісів; самоповага; ввічливість; громадська солідарність і взаємодопомога); 3) соціальних практик: суспільна активність громадян; громадські рухи; ініціативні групи; громадянська участь у добровільних асоціаціях; громадянська компетентність і поінформованість; лобіювання суспільно важливих ініціатив. Детально аналізуються індикатори та практики, що можуть актуалізувати громадянське суспільство в сучасній Україні. Зазначається, що попри різноманітні цінності в суспільстві можлива консолідація через переважаючи практики «солідарності», «толерантності», «етики» тощо. Стверджується, що попри невисокий рівень залученості громадян у громадські організації та системні форми прояву, короткотривалі форми громадянської активності мають в Україні суттєве поширення. Також зазначається, що Україні поступово набувають розповсюдження форми партисипаторної демократії: право на мирні збори, практика е-петицій, громадські слуханні та референдуми.

The importance of prioritizing civic identity in society, including Ukrainian society, is asserted. Civic identity is a derivative of civil society, which arises in a certain period of European history, when the concept of a «collective sovereign», that is, a people, arises. Each of its representatives has the right to manage the state. It is noted that without a mature and effective civil society, full-fledged subjectivity and stability are impossible for Ukraine today. Civil society is considered as a complex socio-cultural and socio-political phenomenon, which includes the following dimensions: 1) social institutions (independent media; institutionalized public opinion; effectiveness of the principle of the rule of law; public control over power at all levels); 2) civil culture, social norms, values and virtues of civility (pluralism; tolerance; trust; social responsibility; patriotism; ability to compromise; self-respect; politeness; public solidarity and mutual assistance); 3) social practices: social activity of citizens; social movements; initiative groups; civic participation in voluntary associations; civic competence and awareness; lobbying of socially important initiatives. Indicators and practices that can actualize civil society in modern Ukraine are analyzed in detail. It is noted that despite various values in society, consolidation is possible due to the prevailing practices of "solidarity", "tolerance", "ethics", etc. It is asserted that despite the low level of involvement of citizens in public organizations and systemic forms of manifestation, short-term forms of civic activity have a significant spread in Ukraine. It is also noted that the form of participatory democracy is gradually spreading in Ukraine: the right to peaceful assembly, the practice of e-petitions, public hearings and referendums.