Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/70845
Название: | Гарантії безпеки для України: невивчені уроки Будапештського меморандуму |
Другие названия: | Guarantees of security for Ukraine: unlearned lessons of the Budapest Memorandum |
Авторы: | Радовецька, Л. В. |
Ключевые слова: | акт «м’якого права», гарантії безпеки, політичні документи, забезпечення національної (державної) безпеки, джерело права, право на безпеку, безпековий контент, «soft law» act, security guarantees, political documents, national (state) security, ensuring national (state) security, source of law, the right to security, security content |
Дата публикации: | 2024 |
Библиографическое описание: | Радовецька Л. В. Гарантії безпеки для України: невивчені уроки Будапештського меморандуму/Л. В. Радовецька //Аналітичне-порівняльне правознавство/ редкол.: Ю. М. Бисага (голов. ред.), В. В. Заборовський, Д. М. Бєлов, С. Б. Булеца та ін.; ДВНЗ «УжНУ» – Ужгород, 2024. – №6. – С. 73-80 – Бібліогр.: с. 79-80 (16 назв). URL http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/316826/307322 |
Краткий осмотр (реферат): | В контексті розв’язаної рф війни в Україні питання національної безпеки та державної безпеки набули неабияких масштабів гостроти, актуалізували доцільність як переосмислення чинних безпекових документів, так і складених підходів до питань нормативно-правового забезпечення безпеки, стали поштовхом до започаткування нових процесів, пов’язаних з пошуком нових, більш дієвих та ефективних гарантій безпеки для України. У пропонованій статті порушується актуальна проблема в сучасній науці і практиці, зокрема теорії права і права національної безпеки, міжнародного права, міжнародних відносин – новим нормативним гарантіям безпеки. На прикладі Будапештського меморандуму, чинного документу про гарантії безпеки, украденого в 1994 році у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, аналізується його правова природа, акцентується увага щодо хибності віднесення його до такого джерела права як-от нормативно-правовий договір, виокремлюються його ознаки саме як акту «м’якого права», уточняється його місце з-поміж інших джерел права в національній правовій системі України як політичного документу, допоміжного джерела права, що має властивості за певних умов проникати в основні джерела права, сприяючи основним джерелам права у правовому регулюванні безпекових питань. У постановчому плані обґрунтовується ефективність такого роду документів у регулюванні питань національної безпеки, зокрема їх здатності протидіяти реальним загрозам в контексті права на безпеку. Автор, аналізуючи складені підходи до розуміння гарантій безпеки робить спробу осмислити потреби, можливості та доцільність пошуку оптимальних гарантій безпеки, а також потенційних загроз, які можуть виникнути у зв’язку з неправильним розумінням ролі і місця актів «м’якого права» з-поміж інших джерел права. У зв’язку з цим виділяються аспекти питань як правового, так неправового спрямування та деталізуються й аналізуються насамперед правові питання. Пропонуються варіанти вирішення пов’язаних з безпековими гарантіями правових проблем, як і перспективи їх розвитку. In the context of the war unleashed by the russian federation in Ukraine, the issues of national security and state security have acquired a remarkable scale of acuteness, actualized the expediency of both rethinking the current security documents and complex approaches to the issues of regulatory and legal security provision, became an impetus for the initiation of new processes related to the search for some new, more effective and efficient security guarantees for Ukraine. The proposed article raises an urgent problem in modern science and practice, in particular, the theory of law and the law of national security, international law, international relations – new regulatory security guarantees. Using the example of the Budapest Memorandum, a valid document on security guarantees, singned in 1994 in connection with Ukraine’s accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons, its legal nature is analyzed, attention is focused on the fallacy of attributing it to such a source of law as normative and legal contract, its features are singled out precisely as an act of «soft law», its place among other sources of law in the national legal system of Ukraine as a political document is specified, is classified as an auxiliary source of law, which has properties under certain conditions to penetrate into the main sources of law, contributing to the main law sources in the security issues legal regulation. The author states the problem of the necessity to substantiate the effectiveness of such documents in national security issues regulation, in particular their ability to counter real threats in the context of the right to security. Analyzing complex approaches to the understanding of security guarantees, the author tries to understand the needs, possibilities and expediency of the search for optimal security guarantees, as well as potential threats that may arise due to a misunderstanding of the role and place of acts of «soft law» among other sources of law. In this regard, aspects of both legal and non-legal issues are highlighted, and legal issues are first of all detailed and analyzed. Options for solving legal problems related to security guarantees are offered, as well as prospects for their development. |
Тип: | Text |
Тип публикации: | Стаття |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/70845 |
ISSN: | 2788-6018 |
Располагается в коллекциях: | Аналітично-порівняльне правознавство. Вип. 6 2024 |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
316826-Текст статті-733859-1-10-20241205.pdf | 313.72 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.