Поєднання діджиталізації цивільного процесу та формалізації цивільних процесуальних норм в Україні в контексті сучасних тенденцій розвитку правосуддя

Abstract

Вказується, стрімкий розвиток інформаційних технологій та їх запровадження у всіх сферах суспільного життя обумовлює необхідність їх використання і в цивільному судочинстві. Діджиталізація цивільного судочинства має ряд переваг, що дозволяють покращити якісні та кількісні показники у досягненні завдань цивільного судочинства. Проте поряд з перевагами діджиталізація має і певні обмеження, врахування яких є необхідним для коректної формалізації відповідних норм права, що регулюють діджиталізовані судові процедури. Таким чином, для належного запровадження таких процедур необхідно визначити правила формалізації відповідних норм права. Стаття присвячена розгляду процесу діджиталізації цивільного судочинства, його впливу на ефективність правосуддя та особливостям формалізації правових норм, які регулюють діджиталізовані судові процедури. Впровадження інформаційних технологій у судочинство сприяє підвищенню доступності правосуддя, забезпеченню своєчасного розгляду справ і зменшенню впливу людського фактору на процес прийняття рішень. Основна увага в роботі зосереджена на тому, як діджиталізація дозволяє досягати кількісних і якісних показників судочинства, спрощуючи певні процедурні питання. Автоматизовані процедури, як-от використання Єдиного державного реєстру судових рішень і електронного суду, забезпечують прозорість і передбачуваність судових рішень. Це важливо для правової визначеності, оскільки сторони можуть точніше прогнозувати наслідки своїх дій. Проте, незважаючи на численні переваги, процес діджиталізації має і певні обмеження. Автоматизація не може замінити судовий розсуд у питаннях, що потребують оцінки доказів і ухвалення остаточних рішень. У таких випадках роль судді залишається незамінною. Окрім того, важливо враховувати ризики, пов’язані з кібербезпекою, оскільки зберігання і передача цифрових даних повинні бути захищеними від можливих загроз. У статті також зазначено, що подальший розвиток технологій призведе до збільшення рівня діджиталізації судочинства. Це обумовлює потребу обґрунтованого підходу до формалізації правових норм, що регулюють такі процедури.

It is indicated that the rapid development of information technologies and their introduction in all spheres of social life determines the need for their use in civil proceedings as well. Digitization of civil proceedings has a number of advantages that allow to improve qualitative and quantitative indicators in achieving the tasks of civil proceedings. However, along with the advantages, digitalization also has certain limitations, the consideration of which is necessary for the correct formalization of the relevant legal norms regulating digitalized court procedures. Thus, for the proper implementation of such procedures, it is necessary to define the rules of formalization of the relevant legal norms.The article is devoted to the examination of the process of digitalization in civil justice, its impact on the efficiency of justice, and the specific features of formalizing legal norms that regulate digitized judicial procedures. The introduction of information technologies into the judicial process contributes to improving access to justice, ensuring timely case consideration, and reducing the influence of human error in decision-making processes.The main focus of the paper is on how digitalization allows for the achievement of both quantitative and qualitative improvements in the judicial process by simplifying certain procedural matters. Automated procedures, such as the use of the Unified State Register of Court Decisions and the e-Court system, ensure transparency and predictability in judicial decisions. This is crucial for legal certainty, as parties can more accurately anticipate the consequences of their actions.However, despite the numerous advantages, the digitalization process also has certain limitations. Automation cannot replace judicial discretion in cases requiring the assessment of evidence and the final adjudication. In such instances, the judge’s role remains irreplaceable. Moreover, it is essential to consider cybersecurity risks, as the storage and transmission of digital data must be safeguarded against potential threats.The article also notes that further technological development will increase the level of digitalization in the judiciary. This necessitates a well-grounded approach to the formalization of legal norms that govern such procedures.