Сутність і правове підґрунтя обов’язковості правових висновків Верховного Суду у цивільному судочинстві

Abstract

Стаття розглядає питання забезпечення єдності правозастосування через обов’язковість правових висновків Верховного Суду України, що є особливо актуальним у контексті реформування судової системи. У вступній частині наголошується на важливості стабільності судової практики як ключового елемента правової визначеності та верховенства права в правовій державі. Авторами пропонується аналіз ролі Верховного Суду, визначеної Конституцією та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2016 року. Закріплення статусу Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції забезпечує можливість формування єдиної судової практики, зокрема вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, визнаються обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, що у свою чергу, забезпечує передбачуваність судових рішень.Окрім правових аспектів, у статті розглянуто теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з обов’язковістю правових висновків. Авторами відзначаються переваги єдності правозастосування. Водночас, робиться акцент на певних ризиках щодо обмеження дискреції суду, що може позначитися на праві тлумачити закон відповідно до обставин справи. Важливим аспектом є досвід країн, де забезпечення єдності судової практики досягається різними методами, як, наприклад, прецедентна практика у Великій Британії або нормативне тлумачення в країнах континентального права. Україна намагається знайти власний підхід, який би забезпечував правову визначеність і водночас дозволяв гнучкість у правозастосуванні.У результаті дослідження авторами пропонуються шляхи вдосконалення законодавчого регулювання обов’язковості правових висновків через аналіз їхнього впливу на судову практику та досвід європейських країн. Обговорюються переваги й недоліки обов’язковості правових висновків, зокрема їхня роль у зміцненні правопорядку та забезпеченні рівності перед законом. Важливим є також розгляд засобів, що дозволяють Верховному Суду коригувати свої правові правові висновки відповідно до нових обставин, що підвищує ефективність правової системи та довіру громадян до правосуддя. Стаття завершується висновками про необхідність підтримки єдності правозастосування як основи стабільності правової системи та подальшого вдосконалення інституційної незалежності судів для забезпечення справедливого правосуддя.

The article addresses the imperative of ensuring consistency in legal application through the mandatory legal conclusions of the Supreme Court of Ukraine, a significant aspect in light of ongoing judicial reform. The introductory section highlights the importance of judicial practice stability as a cornerstone of legal certainty and the rule of law in a democratic state. The author examines the Supreme Court’s enhanced role following the 2016 amendments to the Constitution and the Law on the Judiciary and the Status of Judges, which positioned the Supreme Court as the sole cassation instance. This has allowed the Supreme Court to establish binding legal conclusions for lower courts, aiding in the elimination of legal inconsistencies and fostering predictability in judicial decisions.In addition to legal aspects, the article explores theoretical and practical challenges associated with the binding nature of legal conclusions. The author notes the advantages of a unified approach in legal application while also addressing potential risks to judicial independence, which could limit judges’ ability to interpret the law according to the case’s unique circumstances. An important facet is the comparative analysis of other countries’ experiences in ensuring uniform judicial practice, such as precedent-based decisions in the United Kingdom or normative interpretation in continental law systems. Ukraine is striving to identify an optimal approach that achieves legal certainty while allowing flexibility in judicial practice.Through the research, the author proposes ways to improve the legislative regulation of binding legal conclusions by analyzing their impact on judicial practice and drawing on the experience of European nations. The benefits and drawbacks of mandatory legal conclusions are discussed, particularly their role in reinforcing legal order and ensuring equality before the law. The analysis also includes mechanisms allowing the Supreme Court to adjust its legal positions in response to new circumstances, enhancing the legal system’s efficiency and public trust in justice. The article concludes with recommendations emphasizing the need for unity in legal application as the foundation for legal system stability and the further enhancement of institutional independence within the judiciary to uphold fair justice.